Чинником, який стримує демократичний потенціал російської опозиції, є егоцентричний підхід до взаємин із сусідніми країнами.
Тобто, умовний Міхаіл Ходорковскій нічим не кращий, а вірогідно навіть гірший за колективного Владіміра Путіна, котрий марить відновленням імперії у кордонах СССР.
До такого висновку прийшов доктор історичних наук, професор регіональних політичних досліджень Тартуського університету Андрєй Макаричев, передає медіаагенція "Останній Бастіон".
Науковець стверджує, що самозвана російська ліберальна тусовка також хворіє на імперську амбіції та спадщину втраченого статусу наддержави, але сказати прямо це не хоче, бо тоді не буде підтримки Заходу.
«Нещодавно на одній із сесій Антивоєнної конференції мені довелося почути, що "Рига – російське місто, як Париж та Тбілісі". Я чув це з вуст тих, хто щиро бажає перемоги України, але досі чіпляється за минуле, яке не повернути. За всієї метафоричності цієї заяви я – як і багато інших – був здивований тому, наскільки автор цих слів, що прожив все життя у Москві, нечутливий до актуальних контекстів, які небезпечно наближають подібні заяви до нової версії "русскаго міра".
Дивно, що імперська спадщина досі так глибокого відчувається у мові навіть напозір ліберально мислячих росіян. Але вона накладається на бажання уявити сьогоднішню Росію як невіддільну частину великої Європи від Лісабону до Владивостоку. Це бажання може виявлятися по-різному.
Ліберальна опозиція створює ілюзію того, що "на Росії можна викладати так само вільно, як і в Естонії", і що "російська молодь нічим не відрізняється від естонської". Але це тільки слова, які відразу розійдуться з ділами, коли подібні до Ходорковського чи Каспарова увійдуть на тілах українців у Кремль», – зазначив Андрєй Макаричев.
Між тим, "Останній Бастіон" нагадує читачам про те, що росіяни взялися поширювати заборонені в Європі кровожерливі наративи Кремля у вигляді яскравих графіті.