Безоплатну приватизацію земельних ділянок в умовах воєнного стану «заборонити не можна дозволити»

Все частіше надходять запитання: куди ж поділась безоплатна передача земельних ділянок з комунальної власності у приватну громадянам в межах норм безоплатної приватизації?

Ми вирішили поміркувати та з’ясувати логіку такої заборони у період дії воєнного стану.

Спочатку варто нагадати за ділянками з яким цільовим призначенням найчастіше звертались громадяни до сільських, селищних або міських рад аби отримати бажані наділи у приватну власність.

Так от, відповідно до ст.121 Земельного кодексу України, яка визначає норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, найбільше звернень стосувались:

• для ведення особистого селянського господарства - до 2,0 га (35%);
• для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 га, в селищах - не більше 0,15 га, в містах - не більше 0,10 га (30%);
• для ведення садівництва - не більше 0,12 га (15%);
• для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 га (8%);
• для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 га (12%).

Після внесення змін до Земельного кодексу України, які набули чинності 07 квітня 2022 року підпунктом 5, пункту 27, розділу Х «Перехідні положення» встановлено, що під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

За логікою норм чинного законодавства, зазначені права відновляться після припинення (завершення) воєнного стану.

Враховуючи той факт, що без перебільшення, тисячі громадян опинились в ситуації, коли процес приватизації зупинився на вже замовленій або і розробленій документації із землеустрою, така заборона по всій території України, є абсолютно не логічною.

По-перше, ділянки фактично вже виділені громадянам і неможливість зареєструвати право за собою, має наслідки прямої заборони використовувати ці ділянки, що йде в протиріччя з гаслами про забезпечення продовольчої безпеки, сплатою податків за землю, наповнення місцевих бюджетів.

По-друге, така заборона не дозволяє приватизувати ділянки під житловими будинками, що унеможливлює формування ділянок навіть для продажу будинку (а багато громадян хочуть продати будинок в одному регіоні, аби придбати нерухомість в іншому чи виїхати взагалі);

І третя проблема, яку породила така заборона, це – не можливість реалізації права на безоплатне отримання земельної ділянки на територіях, які безпечні для проживання та ведення особистого господарства (особливо, для вимушено переміщених осіб).

Зрозуміло, що законодавець обмежив права громадян в критичних умовах воєнного стану, але наразі норма однозначно вимагає коригування в частині заборони безоплатної приватизації земель виключно на територіях розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Це дасть можливість громадянам забезпечувати свої права та сприятиме економічному розвитку суспільства в цілому.