«Буковель» розкішно гуляє, поки фронт щодня спливає кров'ю
Заможні громадяни, для яких війна завжди була телевізійним шоу, вже опановують лижню. Певно, готуються стрічати Діда Мороза з триколором.
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).
Буковель... Ви вже бачили ті скріни з цінниками: і 80, і 100, і 245 тисяч гривень на тиждень за двох. І фото черг недешевих автівок у напрямку Буковеля.
Очевидно, величезна частина України не відчуває війни. І попри всі сподівання війна нас не поміняла, нікого не зробила раптом чесним, совісливим, патріотичним.
Навпаки — війна легітимізувала раніше приховані процеси. «Тепер можна», так би мовити, бо ніхто не відволікатиметься на звичайні корупційні дрібниці, як не лізти нагору.
Обкрадання військових в шанцях, біженців, розкрадання гуманітарки сотнями тонн. Раніше цим бридували, це було якось геть неприйнятно, палевно, а тепер нічого.
І ці люди спокійно живуть серед нас (ще й пишаються, що не виїхали до Європи чи на теплі моря), спокійно їдуть на відпочинок, платять сотні тисяч за тиждень. І ми ж всі в курсі, що: такі гроші витрачають не стартапери та не бізнесмени — це здебільшого чиновники і долучені до тендерів корупціонери.
Якщо ми викручуємось тепер, після двох років війни і наявного вповільнення потоків допомоги, — і маємо ресурси для черг з отаких автівок на відпочинок на курортах, дорожчих за топові європейські, — то і надалі якось викрутимось. Навіть, якщо нам взагалі припинити щось давати.
Українці, котрі на тлі отаких відео, фото, скрінів із цінниками пробують донести до сенаторів і конґресменів, до європейських парламентарів і урядовців, що це дуже важливо для них — не просто продовжувати допомагати Україні, а збільшити допомогу. Що це життєво важливо для їхніх держав.
Адже ж ви й самі бачите, що: російська зброя і гроші, ХАМАС і Венесуела, далі ще хтось, а не тільки Україна. Ми непереконливі на тлі отакого, нас не розуміють!
І ще менше нас розуміють зі скаргами на проблеми ротації. На недостатність людського ресурсу для наступу на тлі 600 000 мобілізаційного резерву українських чоловіків в Європі.
(Так, і наші вимоги ізоляції світу від всього російського теж не розуміють на тлі популярності у нас російських фільмів, музики, мови... Заперечення «ми не росія, вони наші питомі вороги, ми інакші» також виглядають геть непереконливо).
На жаль, Україна і українці активно демонструють всьому світу, що нас ця війна не хвилює, нам оборона не потрібна, перемога тим більше. На ранок 6 грудня сервіс «Booking» каже, що заброньовано 82% номерів, якщо орієнтуватись на дешевші пропозиції, і 96% із найдорожчих.
