Бюрократія проти енергетики: чому в Україні гальмують малу генерацію під час війни

На генераторах економіка країни довго не втримається. Щоб вистояти, нам потрібні сотні й тисячі нових обʼєктів малої генерації. Ніяких ракет та «шахедів» росіянам не вистачить, щоб знищити таку систему, адже зруйнувати кілька десятків великих ТЕЦ ще можливо, а одночасно уразити сотні малих генеруючих обʼєктів у великому місті — практично нереально.

Так чому ж, за рідкісним винятком, наші підприємці, розуміючи ризики та маючи фінансування, за чотири роки війни не скористалися можливостями вкладення коштів у генерацію? При тому, що український бізнес дуже адаптивний.

Усе просто.

Знаєте, який шлях треба пройти, щоб отримати в Україні дозвіл на будівництво за власні гроші обʼєкта малої генерації — як для бізнесу, так і для власних потреб?

Базові документи:

Крок 1: договір оренди землі.
Крок 2: отримання містобудівних умов.
Крок 3: якщо обʼєкт розміщується на території чинного кадастрового номера, необхідно пройти сесію місцевої ради для отримання договору суборенди. Це також означає проходження земельної комісії місцевої ради.

Далі потрібно отримати ще 13 документів:

1. Ліцензію на торгівлю електроенергією.

2. Ліцензію на виробництво тепла.

3. Ліцензію на виробництво електроенергії.

4. Технічні умови на воду.

5. Технічні умови на газ.

6. Технічні умови на електроенергію.

7. Експертизи за кожним проєктом.

8. Дозвіл на початок робіт.

9. Документи на введення в експлуатацію.

10. Отримання коду в місцевому облгазі.

11. Договір з «Нафтогаз Трейдинг».

12. Наказ Міністерства енергетики (який необхідно щомісяця оновлювати).

13. Договір з «Укренерго» на підставі наказу Міненерго (який, відповідно, теж необхідно щомісяця перепідписувати у вигляді додаткової угоди).

І так — по кожній окремій адресі. Додам, що процедура однакова як для великої станції, так і для невеликого обʼєкта на 1 МВт. Крім того, не забуваймо: підприємці завжди рахують гроші, а за такої кількості паперової роботи ціна обʼєкта може зрости в рази.

Тому зарегульованість цього ринку державою вбиває нас і нашу економіку під час війни не менше, ніж ворожі ракети. Усі ці бюрократичні процеси потрібно скорочувати, а процедури — спрощувати. Навіть якщо для когось це вигідний бізнес. Бо ми всі розуміємо, що насправді потрібно для «прискорення» на кожному колі цього дозвільного пекла.

А створення «зеленої вулиці» для масового будівництва малої генерації залишить тисячі рішал без звичних джерел доходів. Але що для нас важливіше? Питання риторичне.

Тільки памʼятаймо: сьогодні кожен новий кіловат, вироблений в Україні, — це удар по планах ворога. Владі потрібно лише створити умови й не заважати…

Джерело

«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»