Це державна зрада
«Банда Міндіча»: схема, що перетворюється на загрозу нацбезпеці
Історія з так званою «бандою Міндіча» дедалі виразніше виглядає не просто як корупційний консорціум, а як тіньовий коридор, через який російські інтереси намагалися — і частково вже встигли — проникнути всередину української держави. Формальним кураторам в ОП це, ймовірно, продавали як «звичайний» бізнес із тіньовими потоками. Та якщо дивитися на масштаби й наслідки, це виглядає зовсім інакше. Недарма Ігор Коломойський назвав Міндіча лише «менеджером»: такі схеми не живуть без серйозного покровительства.
Показовим є те, що «Енергоатом» так і не завершив будівництво критично важливих захисних споруд для трансформаторів, які з’єднують АЕС з енергосистемою. У кулуарах, за даними джерел, міністр Галущенко запевняв, що ударів по АЕС «не буде» — мовляв, «про все домовлено». Його подальше переведення до Мін’юсту спершу сприймали як пониження в статусі: там менше можливостей для корупційних потоків. Але якщо поглянути на контекст можливих спецоперацій, це радше схоже на розширення сфери впливу — крок до контролю над юридичною інфраструктурою держави.
Подібні інфільтрації — не нова практика. росія використовувала такі методи в Іспанії під час громадянської війни, а також у Чехословаччині напередодні фактичної окупації. Китайська військово-політична традиція має для цього навіть окрему стратегему — «підмінити балки в будинку»: непомітно перехопити ключові вузли системи, поки вона формально залишається на місці.
Усе це дозволяє говорити, що діяльність Міндіча та його оточення за масштабами й логікою тягне на набагато більше, ніж банальна корупція. Це — потенційна державна зрада.
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»
