Вітчизняна грантово-донорська політика розрахована на підтримку кумівства. Про підтримку й ефективність громадських ініціатив не йдеться.
Красномовним доказом слугує стан справ із водогоном видатного автора Миколи Даміловського у Білій Церкві. Заявку на його реставрацію Український культурний фонд відхилив із незрозумілих причин, повідомив очільник товариства «Україна Інкогніта» Роман Маленков.
З його слів, проєкт ремонту самобутньої споруди посів 61 місце, яке не дає змоги отримати фінансування. Фактично, замість ресурсного оснащення бідного й розрізненого громадськими інституціями громадського сектору, відбулось мультиплікативне наповнення базових інституцій країн-донорів грошвою, що спрямовують не туди.
«Наш проєкт називався «Геній української архітектури Микола Даміловський та його шедевральний водогін у Білій Церкві. Мистецтво в інженерній споруді та його сучасна візуалізація». Він передбачав повну оцифрування шести об'єктів дійсно геніального комплексу українського модерну — водогону Даміловського. Це одна із найбільш мистецько-довершених інженерних споруд України, це доводить і її функціональне призначення в часи німецької окупації — санаторій Люфтваффе. Нині шедевральний водогін перебуває у забутті й напівруїні.
Мета проєкту — популяризація мистецького витвору та його автора за допомогою візуалізації цифрових тривимірних моделей та історичної довідки про об’єкт, просвітництво щодо об'єкта, українського архітектурного модерну та його видатного автора — Миколу Даміловського. Головне ж — напрацювання для подальшого відновлення та реставрації об'єкта. Крім того, передбачалася робота із громадою, встановлення стендів, створення відеоролика. Гадаю, це було підґрунтя шляху до порятунку шедевра, але експерти вирішили по іншому», — невтішно зазначив Роман Маленков.
Також медіаагенція «Останній Бастіон» закликає згадати про те, що у Чернігові благодійники самотужки відновили знищену у 2022 році окупантами архітектурну пам'ятку. Чиновники із депутатами як завжди були осторонь.