Чи й направду дві штуки баксів на дорозі не валяються?
Ні, з нашими поводирями, таки каші не звариш! З тиждень як ми було замірилися визнати напрям руху пана Кравчука між крапельками проукраїнським.
Уже були налаштовані пробачати діду його Зе'ленофільські вихиляси перед призначенням до Тристоронньої контактної групи. Були готові пояснити фортелі з Фокіним і його пройдохою-онукою симптомами не буде на ніч згадане чого.
Зціпивши зуби, ладні були не бачити майора Арестовича спікером у складі очолюваної Кравчуком ТКГ. Інколи виходили навіть на списання залишків вати у посткомпартійній свідомості.
Адже Леонід Макарович останніми заявами фактично дезавуював усю свою попередню, перепрошуємо, несамовиту діяльність. Несамовиту тому, що усе, продемонстроване ним до цього, свідчило про отой сутінковий стан, за якого людину не можна ні в чому звинувачувати – повний неадекват. Це приблизно стан електорату, котрий зробив блазня президентом.
І тут раптом: Росія – кінчена сволота, агресор, терорист, з яким домовитися неможливо. Ба, ревний послідовник Штайнмаєра закликав усіх подивитися правді у вічі і поховати надії на будь-які перспективи переговорів.
Бо відповідальний український політик ніколи не зголоситься бути клоуном на пропагандистському телевізійному каналі країни, яка веде війну проти України. Тим паче, діючий політик, Перший Президент. Для багатьох – сакральний. То що – справді, деменція?
Інкримінувати Леоніду Макаровичу прагнення трохи підтоптатись з бабками не випадає – у діда все є. Принаймні, найнеобхідніше. Тож дві штуки зелених, які Раша кидає у якості тридцяти срібняків нашим Юдам за присутність на своїх відьомських збіговиськах, не повинні були звабити Лиса. На нашу думку.
Тепер – найголовніше. Гаразд, зголосився на участь у чужому ток-шоу в етері програми «Время покажет» російського «Першого» телеканалу у понеділок, 15 лютого. Можливо, авантюрна жаба задавила, можливо, поснідав не тим.
Але коли ведучий того чергового шабашу оголосив про участь у програмі ватажка донецьких бандитів, терориста Пушиліна, що мав зробити наш Перший Дєдушка? Так, обірвати зв'язок зі словами, що з потойбічними фантомами він не спілкується.
Все! Навіть було не обов´язково плювати на монітор з пикою годованця «МММ». Просто клацнути пультом. Ну, так – срібняки могли б не надійти, але як би це було по-людськи! По-нашому!
Дзуськи! Далася взнаки генетична схильність до угодовництва, і Перший Президент України, голова Тристоронньої контактної групи Леонід Макарович Кравчук вступає в діалог з бандитом, що на думку Ірини Геращенко: «Легалізує покидька, ставлячи його на рівних з офіційним українським представником»…