Проблематика наслідків Великого переселення народів у IV-VI століттях спокушає науковців ламати списи. Різні теорії звертають на манівці.
Про це медіаагенції «Останній Бастіон» повідомив запорізький краєзнавець і археолог Дмитро Ягорлицький. З його слів, славетний вітчизняний науковець Вікентій Хвойка 1899 року не міг побачити Рим, приховавши його за Черняхами.
Бо нині, куди не копни від Полтави до Одеси, дослідники всюди на цьому обширі знаходять давньоримські монети, зброю воїнів Риму та одяг пошитий на Апеннінах. Офіційно нараховано 700 топонімів в Україні, названих на честь імператорів Риму:
Оборонні споруди ранього Середньовіччя (відомі у народі як «Змієві вали»), дороги, будовані у часі від Нерона до Адріана, таких в Україні 3 500 км. Поховання леґіонерів, каструми, 400 каструмів в Україні теж того самого періоду панування Риму.
«Деякі столичні колеги припускають, що на Подолі у Києві міг стояти Castrum Azagarium, десь на перетині вулиць Константинівської та Хорива. То міг бути центр табору римських леґіонерів, форум на Контрактовій площі, 107 рік поруч із фундаментом базиліки ІІІ сторіччя після Різдва Христового та знайдені скарби із динаріями. Ними всипаний весь лісостеп України. Це все вказує на постійні 800 річні контакти із Римом», — зауважив Дмитро Ягорлицький.
Український історик позаминулого століття Максим Берлінський (1764-1848) прямо вказував на те, що «Київ — це античний Азаґаріум», тобто «поселення засноване не слов'янами». Його теорію затаврували як єресь, що й по тепер не вкладається у загальнозаведені канон.
Більшість українців є носіями Риму, у своїх прізвищах, саме із латини суфікс -енко означає нащадок. Власне, Черняхівська культура — не лише спадок ґотів які прийшли із Півночі, а й римлян із Південного Заходу, про що свідчать так слова, як: редька, келих, оцет, поганий, цегла.
Медіаагенція «Останній Бастіон» також нагадує читачам про те, що так звані «арійські» гаплогрупи досі не розшифровані. Більшість науковців усе ще чубляться у пошуках «колиски» європейської цивілізації.