Чи потрібно змінювати Конституцію заради курсу на ЄС і НАТО?
Президент Петро Порошенко на параді на честь Дня незалежності наголосив на важливості приєднання України до НАТО і ЄС. «Буду наполягати на закріпленні в Конституції нашого прагнення приєднатися до Євросоюзу й вступити до НАТО. Юристи знайшли формулу, як це зробити оптимально й швидко. До відкриття сесії Верховної Ради, яка запланована на 4 вересня, подам відповідний законопроект». До слова, ще 24 березня 2018 року глава держави пообіцяв найближчим часом ініціювати внесення змін до Конституції щодо закріплення стратегічної мети розвитку держави – членства в Євросоюзі та НАТО. Так, наразі відомо, що президент зареєстрував у Раді поправки до Конституції. Зміни внесуть до статей 85, 102, 116, а також до преамбули Основного закону.
Експерт Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко підкреслила, що нічого поганого в самих зміна немає, однак саме ці статті фіксують повноваження президента та ВР.
«Навіщо туди вносити зміни з метою євроінтеграції та вступу до НАТО, поки не зовсім зрозуміло. Важливо буде побачити, що саме пропонується, а поки аналізувати складно. До преамбули – так, зміни можуть бути», – зазначила Кириченко.
Як пояснила фахівець, Конституція потребує комплексних змін у частині балансування владного трикутника «президент-парламент-уряд».
Тому, за її словами, доцільно було б розробити президенту в межах конституційної комісії комплексні зміни й подивитися на зміну політики держави.
«Коли президент, можливо, на останньому терміні повноважень пропонує внести зміни до Конституції, які формують державну політику, це виглядає не дуже послідовно, оскільки немає впевненості, що саме цей президент у майбутньому її формуватиме. Попри те, що європейський курс заслуговує підтримки, правильніше було б на початку своїх повноважень думати про те, щоб у Конституції прописати певні наміри», – уточнила експерт.
Зараз це більше схоже на політичну кампанію, оскільки чинний парламент уже не встигне до виборів їх внести, адже вже немає двох сесій, підкреслила Кириченко.
Президент чітко усвідомлює, що до його виборів ми не встигнемо внести зміни до Конституції. Потрібні хоча б дві послідовні сесії, а залишається ще одна. Далі – ще сесія й парламентські вибори», – додала вона.
До того ж виглядає дивним внесення змін щодо євроінтеграції саме до статей 85, 102, 116, які фіксують повноваження президента та ВР, акцентувала юрист.
«Буває, що зазначена одна мета, а за текстом – інша. Це не означає, що в цій ситуації саме так, але далі буде видно», – наголосила вона.
За її словами, нічого наднебезпечного в тому, що хочуть закріпити курс на ЄС та НАТО в Конституції, немає.
«Просто зміни до Конституції як установчої угоди мають вноситися виходячи з певних побажань та намірів українського народу. Джерелом влади є народ. Тому фіксувати деякі плани можна, це позитивно, проте спиратися слід на волю народу. Є різні методи, як це робити, принаймні, влаштувати широку дискусію», – пояснила експерт.
«Без широкої дискусії внесення конституційних змін, які навіть якщо одна частина суспільства підтримує, а інша частина – ще думає, без узгодження та знаходження консолідованої позиції суспільства, може лише нашкодити», – резюмувала Юлія Кириченко.
Політолог Руслан Бортник зазначив, що президент намагається переписати Конституцію під меседжі своєї виборчої кампанії.
«Жодна країна НАТО не вносила таких змін, оскільки всі країни розуміють, що Основний закон – це основа держави, це щось постійне, стабільне, а будь-які економічно-військові блоки – кон’юнктурний елемент політики», – констатував експерт.
На його переконання, такі питання мають вирішуватися інакше, наприклад, виноситися на суспільний референдум, і якщо більшість українців підтримають ініціативу, то можна рухатися в цьому напрямку.
«Тим більше такі зміни все одно не наближають Україну ані до ЄС, ані до НАТО ні на міліметр. Існує ризик, що 300 голосів не знайдеться, попри те, що в нас домінує західний вектор. Щоб це не стало елементом піару, нардепи можуть не дати голосів», – резюмував політолог.
