Чи повернуть депутати дім та футбольне поле дітям-сиротам?

Ми думали, що нас важко чимось здивувати. Але те, що ми разом із правозахисницею та адвокаткою Галиною Янко побачили на власні очі на вул. Комаринця, 2-А, під час виїзного засідання комісії, просто розриває серце.

Після того як ми разом із футбольною та медійною спільнотами надали цій історії широкого розголосу, нас запросили до колишнього Будинку дитини № 1. На засіданні були присутні заступник мера Андрій Москаленко, юрист облради Ярослав Гасяк, директорка медколеджу Леся Вовк і директорка закладу Мирослава Мартинець. Поки чиновники ЛМР гарно звітують у пресі про «благі наміри» створити тут перший в Україні шпиталь сестринського догляду, за зачиненими дверима відбувається справжній вандалізм.

Що ми побачили на території?

Вивіску «Будинок дитини» вже цинічно здерли й замінили на табличку медколеджу. Усередині будівлі — повний погром. Розбиті стіни, винесені в коридори ліжечка та колиски, в яких ще нещодавно спали малюки. А на підлозі, серед будівельного сміття, валяються залишені дітьми-сиротами гумочки для волосся та ложечки для їжі…

Кімнати, які ми всією країною ремонтували за підтримки небайдужих меценатів, дбаючи про найменші дрібниці, просто знищують! На наше запитання робітники-геодезисти відкрито кажуть: «Ми перевіряємо, чи витримає будівля третій поверх, тому впевнено бомбимо стіни». Без жодних дозволів!

А що з нашим стадіоном?

Слава Богу, дитячий спортивний майданчик та сучасне футбольне поле зі штучним покриттям вартістю майже 1,2 мільйона гривень, яке Збірна журналістів України з футболу та меценати будували на совість для евакуйованих дітей війни, стоять на місці. Поле пережило дві люті зими, трава — як нова.

На газоні досі лежить м’яч. Той самий м’яч, який залишили діти… Він чекає, що якийсь маленький майбутній чемпіон знову вдарить по воротах. Але зараз дітей на гарматний постріл туди не підпускають! Поле заблоковане!

Після години важких дискусій депутати почали ховати очі. Мовляв, «це не ми довели будинок до такого стану, ми просто віддали землю». А потім почалася класична чиновницька пісня: «Ой, а давайте проведемо круглий стіл, зберемо облраду, міськраду, поговоримо про сиріт…»

Ні! Ми разом із Галиною Янко та ІА «Центр новин» не дозволимо заговорити та поховати цю проблему в кабінетах! Нам не потрібні ваші круглі столи та порожні балачки, поки кімнати сиріт руйнують відбійними молотками!

Наша вимога — залізобетонна й чітка:

Зупиніть це свавілля! Скасуйте ганебну ухвалу від 25 серпня 2026 року. Депутати, готуйте рішення міськради та ПОВЕРНІТЬ ЗЕМЛЮ СИРОТАМ разом із футбольним полем та двома дитячими майданчиками!

Сьогодні на сесії ЛМР кожен голова фракції та кожен депутат покаже своє справжнє обличчя. Ви — або з дітьми-сиротами, які постраждали від війни, або з тими, хто забирає в них останнє.

Ми будемо стежити за кожним голосом.

Поверніть дітям їхній дім, землю зі спортивною інфраструктурою та право на майбутнє!

Комісія ЛМР проголосувала за поділ скандальної ділянки на вул. Комаринця: дітям-сиротам повертають стадіон, але про один майданчик «забули».

Ми бачимо, що під тиском медіаспільноти та футбольної громадськості Львівська міська рада нарешті почала діяти. Те, що профільна комісія одноголосно підтримала поділ ділянки та повернення сиротам футбольного поля, — це перший вагомий крок до відновлення справедливості. Однак у цьому рішенні є серйозний підводний камінь, який ми не дозволимо замовчати.

На території Будинку дитини розташовані три великі об’єкти: стадіон і два дитячі майданчики.

Чому в документах комісії зараз фігурує лише один майданчик, а про інший раптом «забули»?

Під час виїзного засідання чиновники та депутати на камеру обіцяли повернути дітям усю інфраструктуру без винятку.

Ми вдячні за те, що процес зрушив із мертвої точки, але вимагаємо від депутатського корпусу ЛМР доопрацювати це рішення до сесії.

Поверніть дітям-сиротам усе майно, яке їм належить, — до останнього сантиметра!

Джерело