Чи варте чогось слово генерала?

Опінії
27 жовтня, 08:59
Голова Полтавської облорганізації партії "Сила і Честь" Андрій Баранов (у центрі)
Голова Полтавської облорганізації партії "Сила і Честь" Андрій Баранов (у центрі)
Фото: Facebook

Партія "Сила і Честь". Визначальне "ЧЕСТЬ", але що тоді там робить Андрій Баранов?

Правозахисник

Мене зараз запитують: «Василю! Ти нині йдеш у мери Полтави від "Аграрної партії". А торік до парламенту балотувався від "Сила і Честь". Тобі, як офіцеру-афганцю, який нагороджений бойовим орденом Червоної Зірки та "Золотою Зіркою" Героя Українського Народу за звільнення наших захисників і волонтерів з полону, дуже «личила» б саме така партія, як "Сила і Честь"».

Так, справді, на минулих виборах я балотувався по 145-му виборчому округу до Верховної Ради від "Сили й Честі", зайняв 6 місце в рейтингу серед 18 кандидатів. І левовою часткою цього успіху завдячую моїм рідним афганцям, які своїми силами агітували за мене і за себе, адже ми з ними одне ціле.

Тоді про себе почала заявляти "офіцерська" партія – "Сила і Честь". А я ж офіцер, підполковник запасу.

Цього року перед стартом місцевої виборчої кампанії мене на політраду до Києва запросив сам голова партії Ігор Петрович Смешко. За довгим столом в кабінеті в Ігоря Петровича сиділи поважні генерали, які й входять до політради.

Прийом був дружнім. На десяток запитань члени політради отримали від мене щирі відповіді на моє бачення діяльності партії в місті Полтаві.

Проводжаючи мене до дверей, Ігор Смешко тепло обняв, потиснув руку, подякував нашій команді афганців і, як мені тоді здалося, щиро побажав мені успіху на виборах на посаду полтавського міського голови.

Мою поїздку на засідання політради голова Полтавської обласної організації партії "СіЧ" Андрій Баранов сприйняв досить хворобливо, аж з ревнощами. До речі, Баранов був призначений Києвом (а не обраний!) обласним керівником "СіЧі" на Полтавщині, що свідчить про рівень демократії в партії.

Коли цьогорічний виборчий процес розпочався, то наші з ним зустрічі були регулярними. Андрій Баранов не раз заявляв, що з Києва на область партією виділено 8 мільйонів гривень та він вже витратив мільйон власних коштів.

Мені було дивно, що час ішов, а Баранов зовсім не поспішав висунення мене від партії на мера Полтави, скоріш створював перепони. Маючи, окрім афганців, шалену підтримку азербайджанської та вірменської спільнот Полтавщини, я організував для Баранова зустрічі з їхніми авторитетними представниками.

А представники цих народів уміють поважати своїх старших і своїх лідерів!

На початку кожної зустрічі Баранов чомусь розповідав, що він теж був в Афганістані, але йому його чомусь "не зарахували". Присутні делікатно нагадували Андрію Павловичу, що вони зібралися не для того, щоби вдаватися в деталі його біографії.

Вони заявили, що зібрались виключно з поваги до правозахисника Василя Ковальчука. Однак авторитетні люди, мабуть, так і не змогли переконати Баранова, що партія "Сила і Честь" тільки виграла б висунувши мене кандидатом на посаду міського голови.

Коли ж я перед Барановим прямо порушив питання про подачу документів на посаду міського голови, то почув від нього якусь нісенітницю стосовно того, що компанію на міського голову я повинен проводити самостійно, а також повинен сам сплатити 54 тис. грн застави в партію, ну а вже партія ці гроші сплатить. І що тільки для початку виборчої компанії мені потрібно мати хоча б 30 тисяч баксів!

Хоча чудово знав, що у мене немає таких коштів!

Тоді я запропонував Баранову, щоб мене включили в списки на обласну раду. Благо, є достатньо досвіду й підтримки, як у своєму Київському районі м. Полтави, так і в кобеляцьких Біликах та оржицьких Лазірках, де я стояв на захисті жителів від екологічних катастроф.

Але знову Андрій Баранов сказав, що для балотування до обласної ради потрібно самостійно сплатити заставу в розмірі 30 тис. грн та 500 тис. грн принести Баранову нібито для агітаційної роботи та інших витрат. Та за такі гроші можна в президенти йти, не те, що в депутати облради!

За таких умов, висунутих Барановим, відмовився від балотування до облради ще один досить сильний і дієвий кандидат, чинний депутат від Оржиці.

При зустрічі з вірменською громадою Баранов характеризуючи чинну владу сказав: «Крадуть зі збитків, ладно вже б крали з доходів». На що Карина Борисівна викладач вишу з приємним кавказьким акцентом заявила: «А красти взагалі це погано».

Коли ж Ханлар — викладач полтавського вишу, представник азербайджанської діаспори — зі своїм товаришем Ельсевером прийшов до штабу "СіЧі" з пропозицією свого балотування до обласної ради, то Андрій Баранов заявив: «Ви краще зберіть кошти на виборчу компанію Ковальчука, якщо ви його так цінуєте!»

Я вибачився перед азербайджанцями, які мені довіряють, і коли вони вийшли, запитав Баранова: «Як ти можеш, так себе поводити?». На що Баранов відповів: «То ти мене ще й БАРИГОЮ назви». У відповідь я йому сказав: «Ти справді БАРИГА!»

Наш афганський авторитет, мій давній друг Олександр Левчук "підтягнув" у партію "Сила і Честь" ветеранів-інтернаціоналістів. І він стверджує, що Баранов сказав йому, що афганці, котрі балотуватимуться до районних рад, мають самостійно внести заставу за партію.

А де ж тоді виділені з Києва 8 мільйонів гривень?

Мені було, м’яко кажучи, не зручно перед багатьма тямущими й порядними людьми, яких я "підтягнув" у партію "СіЧ". Бо ж Баранов все зводив нанівець.

Я зателефонував до Ігоря Смешка, а позаяк він не брав слухавку, то я подзвонив до його помічниці Олені Гончар і розповів всю ситуацію. Після цього вона внесла мене в "чорний список".

Згодом я взяв і написав у Messenger Ігорю Смешку, повідавши про незрозумілі фінансові принципи відбору Барановим кандидатів у депутати. Але вже за пів години мені подзвонив Андрій Баранов, з обуренням цитуючи мого листа до Ігоря Смешка, намагаючись відчитати мене, мов хлопчака, мовляв, як я взагалі посмів звертатися до Смешка без відома й дозволу Баранова.

Куди я його послав, мабуть, не важко здогадатись. Але отут мені стало зовсім бридко!

Генерал Смешко мені, по-перше, не відповів взагалі. По-друге, передав мій лист тому, кого я викриваю. По-третє, навіщо тоді було Ігорю Смешку влаштовувати спектакль зі схвалення моєї кандидатури на мера Полтави на політраді в Києві, коли вочевидь з Барановим були проговорені інші розклади?

P.S. Цей допис я направив Ігорю Смешко. За годину мені вже телефонував генерал Володимир Тимошенко від Ігоря Смешка з проханням не друкувати, бо впаде престиж партії. А потім зателефонував і сам Ігор Смешко, пообіцявши, що до Андрія Баранова буде застосований імперативний мандат за його дискредитацію партії.

Так, як мої товариші-афганці, які йдуть на вибори могли втратити напрацьовані позиції, то я пообіцяв генералам, що стаття вийде по закриттю виборчих дільниць. Я своє дане слово дотримав. Тепер справа за генералами, чи слово генерала чогось варте?

Читайте також:
Науковець народився у 1951 році в селищі Велика Багачка Полтавської області.
07 жовтня, 20:00
Безробітний чоловік вкрав у сусідки бензинову ланцюгову пилку.
15 вересня, 13:54
«Це плата за прохідні місця у партійних списках».
01 вересня, 19:41
Ми готові посприяти Іллі в складній боротьбі із собою й таки організувати йому лікування та реабілітацію в психіатричній клініці.
27 серпня, 19:08
На Полтавщини розбазарили дослідні землі освітнього закладу. Оборудкою зацікавилася прокуратура.
07 серпня, 18:58
Несподівану знахідку виявили кременчуцькі правоохоронці в одній із багатоповерхівок міста, а саме 1,3 кілограма тротилу.
07 серпня, 08:56