Чи вони там усі продюсери?

А як ще інакше можна кваліфікувати оцей викид бюрократичної підсвідомості:

Будь ти неладний, якщо вже зачепилися за одіозну особу (ще присниться), то доведеться з'ясувати деталі, щоб звести до купи припущення і умовиводи. Атож, освіта у пана ще та, їй можна хіба що позаздрити ‒ в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка, у легендарному «КІМО» порожняка ніколи не гнали. І можна лише гадати, чого магістра з міжнародного приватного права повело у клоаку української політики, і спершу не до кого-небудь, а у підручні до регіонала, чемпіона світу з вільної боротьби Ельбруса Тедеєва на цілих сім років – з 2007 по 2014? Відразу й знімаємо підозри щодо ідеології – паралельним протеже правника був дуже далекий від «донецьких» Арсеній Яценюк – в 2010 році Єрмак був довіреною особою цього кандидата в президенти по 216 виборчому округу в Києві. Знайдіть десять відмінностей у цієї пари: де Яценюк і де Тедеєв?!

Себто, заробітками пан не гребував, оскільки вони не пахнуть ще з часів засилля римського права.   

Опіньки! – так ось чого відомий поет Юрій Рибчинський ще задовго до загальної ідіотизації місцевих насельників, ще восени, уявіть рівень пророчеської потуги – 2018 (!) року, признався: «якщо Володя Зеленський піде на вибори, я би безплатно працював на те, щоб така людина стала президентом» ©. Це, панове, цитата. Як і оце: «Шоумен Володимир Зеленський має колосальну організованість, його освіта не гірша, ніж у будь-кого іншого, хто може стати президентом України».

Ні-ні, жодних претензій до вибору, громадянської позиції і симптоматики дальтонізму у пісняра-патріота. Але тоді, коли абсолютній більшості співучої нації пророцтво поета і драматурга стосовно блазня на троні здавалося наслідком бурхливо проведеної ночі, ми ще не набачали біди у тексті хіта нашої спільної з паном Юрієм юності про «Зелен-клен», який у 1968 році безстрашно вийшов на прю з попсовою радянською естрадою. Пам'ятаєте: «…І бере той зелен клен у полон… На горі трава зелена…»? Почали було шукати натяків у «Диких гусях» і «Тече вода», але, на щастя, не знайшли.

І ось, нарешті, сьогодні нам розвиднілось і ми вийшли до джерел політичних уподобань заслуженого діяча мистецтв: першим клієнтом «Міжнародної юридичної компанії» (з 2016 – «правничої») Андрія Єрмака, яка стала на захист інтелектуальної власності  у 1997 році, був … Юрій Євгенович Рибчинський.

До чого тут народний артист і гарна людина Юрій Євгенович? До того, що й «погранці» Шевченко з Ребровим у мейнстримі зеленої цвілі – аби бовкнути.

Ніколи спортсмени совкових часів не були ні інженерами-нормувальниками, ні агрономами, ні проходчиками на шахті імені Засядька! У зарплатних відомостях розписувалися, так. Але щоб Андрій Шевченко і Сергій Ребров у зелених кашкетах бігали вздовж контрольної смуги СРСР-Афганістан з Мухтаром наввипередки?!

Правниче-віце-преЗе, перевіряй, що клерки підсовують.

Розпитав би свого побратима по «партії», чемпіона світу і Європи з греко-римської боротьби, народного депутата від «Камердинерів народу» Жана Беленюка, приписаного до Збройних Сил України – як давно він здійснював неповну збірку АК-74М за нормативні 25 секунд?