Чи зжере себе Уроборос
Коли світова система починає пожирати сама себе
Шматочок параграфу 3-го:
«Сьогодні можу вам повідомити, що ціль наша в кількох кроках від нас. Залишається невеликий простір, і весь пройдений нами шлях уже готовий замкнути свій цикл Символічного Змія…
Не маючи доступу до свого народу, в його природне середовище, національна еліта вже не може змовитися з ним і укріпитися проти одержимих владою. Розділені нами зряча сила еліти та сліпа сила народу втратили будь-яке значення, бо поокремо вони як сліпець без палиці — немічні».
Пр-р-р-у. Нє ганітє лошадєй, гаспада.
Кожен, наголошую — кожен символ має подвійне трактування у безконечній спіралі «теза — антитеза — синтез». Уроборос, замкнувши коло, починає пожирати власного хвоста — цей процес не безконечний, принаймні в історичному вимірі — коло звужуватиметься до повної анігіляції…
Чому «ідеальний план» уже сотню років не завершується? Про це можна багато писати, але хто ж би то читав, тому стисло.
Внутрішня суперечність, яку сьогодні творці «нового світового порядку» намагаються вирішити шляхом різних технологічних досягнень на кшталт створення штучного розуму, полягає в тому, що будь-якій пірамідальній структурі потрібна еліта, а вона може бути лише національною. Космополітична еліта деструктивна за своєю суттю і надається лише для керованого хаосу…
Ха! А хто сказав, що ви можете ним керувати? Не існує і ніколи не буде створено комп’ютера, який би міг змоделювати «ефект метелика». Банально просто — цьому перешкоджає сама суть людини-сотворця. Воля вибору не прораховується. Хоча й моделюється дегенеративними трендами. Але маніпуляція — це вже насильство, насильство в намірі, відтак неминуча протидія, і як наслідок: хаос неминуче вийде з-під контролю…
І перетвориться у свою протилежність.
Вавилонська вежа — це швидше не історія, а символ. Її могли побудувати люди, котрі мешкали разом, у достатку й спілкувалися однією мовою. Проте, коли будівельники почали розмовляти різними мовами — процес зупинився. Тобто щось величне може сотворити лише нація.
І якщо продовжити цю символіку: на будівництві керують навчені майстри, але за задумом архітектора. Архітектор втілює ідею. Ідея базується на світогляді. Світогляд — на традиції. Кожна нація (у звиклому розумінні цього слова) є носієм певної глибинної традиції…
Квітник гарний, коли на ньому ростуть різні квіти…
Перехід до космополітизму без усвідомлення національного коріння — це як стати майстром без того, щоби самому вміти мурувати стіни. Звідси «вільні муляри», які не одразу ставали майстрами, а тим паче посвяченими в задум їхнього «Архітектора»…
Повертаючись до еліти. Знищуючи українство, Російська імперія потребувала на вершинах своїх локальних пірамід українців. Навіть у православ’ї, яке без українців перетворилося б на одну з численних на теренах Росії чудернацьких сект. Не маючи своєї історії, Московія запозичила нашу, інакше імперія не мала б на що опертися.
Коли царська імперія стала більшовицькою, заснованою на цілковито іншій, космополітичній міфології, «вождям пролетаріату» теж знадобилася національна еліта, вже самоідентифікована як «російська».
Мікс самоідентифікації та чужої історії — це глибока внутрішня трагедія «загадкової російської душі»…
У національному елітаризмі немає жодної архаїки, у негативному сенсі слова, а тим паче «шароварщини». Він створює підґрунтя для світоглядної позиції при оцінці подій та явищ і є мірилом при знаходженні консенсусу між «національним» і «загальнолюдським».
Самоідентифікація відбувається у певній культурній матриці, але носіями останньої є етнічні представники народу. Расові концепції, незважаючи на їх публічну критику, спільні для багатьох «націоналістів». Ось що писав Ленні Бреннер у своїй праці «Сіонізм у вік диктаторів»:
«Даже Альберт Эйнштейн согласился с сионистскими расовыми концепциями; сделав это, он усилил расизм, поддержав его престижем своей репутации…
«Нации, которым присуще расовое отличие, обладают, по-видимому, инстинктом, действующим против их слияния с другими. Ассимиляция евреев с европейскими нациями… не могла искоренить ощущение отсутствия родства между ними и теми, среди которых они жили. В конечном счете инстинктивное ощущение отсутствия родства объяснимо законом сохранения энергии…».
Національна єврейська держава сьогодні має бути прикладом для інших національних держав, зокрема для України. У сенсі того — яка еліта має бути при владі…
Тут важливо розуміти: якщо при владі чужинецька або космополітична еліта, то вона буде мімікрувати під національну та підміняти останню псевдоелітою, що ми сьогодні спостерігаємо.
Відтак я дуже обережно ставлюся до боротьби з корупцією, бо це є одним із механізмів знищення національного капіталу. Свідомо не вжив словосполучення «національної еліти», бо серед і так численних багатих українців дуже мало тих, хто може претендувати на елітарність…
Відповідаючи на запитання у заголовку: Уроборос або себе зжере, або пукне зсередини. Тому Перехід відбудеться не в царство Матриці з богом Мамоною, а в природовідповідну систему, де поняття «нації», а відтак і її еліти набудуть нового сенсу.
Правда, це буде болісно, бо «сліпа сила» народу не керована «зрячою силою» еліти…
Але про це все якось під настрій, може, ще й напишу. Ось і казанню кінець, а хто дочитав — молодець.
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»
