Чорноморський флот розбрату, або справа честі українців
Москва від перших днів (відновленої) Незалежності намагалася зламати Українську державність. Боротьба за флот — яскравий тому доказ.
21 травня 1992 року Верховний Совєт російської федерації ухвалив постанову про скасування акту передачі Криму Україні у 1954-му. Москва зажадала «врегулювання питання про Крим шляхом міждержавних переговорів РФ та України за участі Криму і на основі волевиявлення його народу».
Совєцький Союз вже не існував і юридично документ є прикладом втручання у внутрішні справи України у міжнародно визнаних кордонах. 9 липня 1993 року російський парламент ухвалив постанову «Про статус міста Севастополя», якою визнав його частиною РФ.
23 серпня депутати Севастопольської міської ради проголосували за рішення про російський статус міста. 5 грудня 1996-го у Раді Федерації країни-окупанта заявили, що Україна «всупереч об'єктивній реальності не бажає обговорювати на переговорах питання про російський статус міста Севастополя».
Тобто юридично вони вже 1993 році здійснили анексію частини української території у своєму законодавчому полі. Просто не здійснивши військову окупацію як в 2014-му.
1992 року у Криму активно велася «війна присяг» на Чорноморському флоті. Окупанти робили все, щоби витіснити українців у флоті та отримати над ним фактичний контроль:
- захоплювали силою кораблі та адміністративні приміщення;
- викидали із казарм тих, хто присягнув Україні.
21 липня 1992 року росіяни відкрили вогонь і намагалися протаранити корабель СКР-112, який прямував під українським прапором у напрямку Одеси. Угода, яку підписали країни, фактично закріпила те, що росіяни відбирали силою.
Понад 80% кораблів і майна лишилося за ними. російський флот залишився у Севастополі й завжди був засобом тиску на Україну. Паралельно із військовими у процес включилися місцеві російські сепаратисти та кримінал.
Проросійські сили в Криму пішли у відкритий наступ проти України й у 1993 році прийняли незаконне рішення про створення посади «президента». Пройшли незаконні вибори, все йшло за сценарієм Кремля...
Місцевий радикальний сепаратист Юрій Мєшков вийшов на «виборах» у другий тур і переміг. Він відкрито виступав за те, щоби відколоти півострів від України.
Мєшков почав брати під контроль місцеві силові структури, тісно співпрацював з очільником однієї із найбільш впливових місцевих банд Поданєвим. Місцевий крімнал загалом займав активну проросійську позицію і допомагав сепаратистам, яким був і сам.
Звісно ж Мєшкову допомагала російська ФСБ, чиї співробітники прибули у Крим і не приховували своєї присутності. У документальному фільмі «Крим. Звільнення» можна побачили кадри оперативної зйомки, зокрема за участі еФеСБешників Євдокимова і Гавриленка.
