Навесні 1099 року київський князь Святополк своїми військами атакував Червону Русь. Перед тим він осліпив князя-галичанина Василька.
Про це пише голова Археологічної комісії Наукового товариства імені Тараса Шевченка в Європі, завідувач відділу в Інституті релігієзнавства у львівському Музеї історії релігії, доктор історичних наук Микола Бандрівський. Він стверджує, подія сталася відразу по Любецькому з'їзду, який завершив феодальну роздробленість Русі.
Місце тієї давньої битви на Рожному Полі під Золочевом в останні роки стало «справжнім Клондайком» для мародерів різного віку й статі. З метою особистої наживи вони систематично зондують поле металодетекторами та викопують звідти цілі й уже понівечені зразки озброєння, залізні остроги, фрагменти металевих захисних обладунків, елементи кінської упряжі, спорядження верхівців та багато іншого.
«В останнє десятиліття набирає чим раз більшої популярності окрема наукова дисципліна — «археологія місць битв», тобто вивчення тих місцевостей, де за давнини відбувалися особливо кровопролитні й історично значущі битви. Ну, от: хто з вас назве бодай 2-3 місцевості неподалік Львова, де кілька століть тому, годинами, а то й днями, лунав брязкіт мечів, іржання коней, свистіли хмари стріл, чулися зойки поранених і передсмертні хрипи тих, які от-от мали відійти до Вічності?
І, брали участь у тих битвах не десятки чи сотні воїнів, — цілі багатотисячні армії... А, тепер, у двох словах: навесні 1099 року київський князь Святополк своїми військами атакував Галичину, осліпивши, перед тим, князя Василька. Полки київського князя, перейшли Збруч і, десь наприкінці березня 1099 року, вдерлися на територію спершу Теребовлянського, а, за ним, і Звенигородського князівств.
Місцеві галицькі князі — Володар і осліплений Василько, одразу ж вивели назустріч агресору, свої раті. Ворожі армії зійшлися неподалік Львова — між Золочевом і Буськом, на розлогому Рожному Полі, що якраз розмежовує Галичину з Волинню. Галицькі полки у тій битві, завдали ворогові поразки й змусили його відійти. Тій битві на Рожному Полі присвятив, свого часу, особливу увагу Михайло Грушевський», — зазначає Микола Бандрівський.
Водночас голова Археологічної комісії Наукового товариства імені Тараса Шевченка в Європі звернувся до Управління СБУ у Львівській області, Головного Управління Національної поліції у Львівській області та Львівської обласної ради зупинити діяльність «чорних копачів». З його слів, вони привласнюють цінні артефакти доби Середньовіччя.
«Я маю переконливі факти, що місце тієї давньої битви на Рожному Полі під Золочевом систематично плюндрують горезвісні «копачі». І все знайдене у землі йде не у наші музеї, а перепродується посередникам або ж виставляється на продаж на аукціонах... Натомість державні службовці, які за своїми посадовими інструкціями мали б протидіяти цим безчинствам у пам'яткоохоронній сфері, стоять собі віддалік, скромно потупивши додолу очі, і то з таким виглядом, ніби їх ця проблема, ніяк не стосується», — невтішно коментує стан справ професор Бандрівський.
Однак медіаагенція «Останній Бастіон» закликає своїх читачів не забувати про те, як нащадок козаків Микола Гоголь писав, що українці — «народ за вірою і місцем європейський. А трибом життя й звичаями — цілком азійський».