Україна повинна відмовитися від намагань вступати у різні союзи. Мусимо бути насправді незалежними, самодостатніми й мурувати власний шлях.
Ми наближаємося до великого національного прозріння. Коли все стане очевидним не лише для вузьких інтелектуальних кіл, але для кожного вуйка в карпатському селі і для кожної бабці біля Гуляйполя.
Спочатку нас обманули, потім зрадили, а тепер нас ще змусять із власної кишені заплатити за власні втрати. І вам лише здається, що це несправедливо.
Насправді ж, це закономірно та навіть справедливо. «Бо кожному, хто має, додасться, і він матиме над міру; а в того, хто не має, заберуть і те, що має», — як написано в одній Книзі...
Нас використовують, нас позбавляють суб'єктності, нас дурять розмовами про Європейський союз, Митний союз, НАТО, ЄЕП, СОТ та іншу маячню. Нам весь час брехали з однією метою:
Всі політики та громадські діячі в Україні, які роками прислужували тут іноземним урядам зі Сходу і з Заходу, які виконували тут їхні вказівки та інструкції, — мають понести відповідальність. В ідеалі ж — не лише політичну.
Управлінські повноваження в цій країні мають нарешті перейти людям, які люблять Україну і люблять українців. Нація перебуває на межі втрати навіть залишків, тобто всього; отож, давайте спробуємо не перетнути цю межу...