Десакралізація влади у Росії. Процес розпочато

Кінець календарного 2019 року виявив певну тенденцію у внутрішньому житті  суспільства Російської Федерації. Малопомітні та незначні, на перший погляд, події утворюють доволі цікавий ланцюжок.

Прикладом може стати персона відомого російського пародиста Максима Галкіна. Увагу суспільства привернув відеозапис виступу артиста на одному з концертів у Новосибірську. Абсолютно лояльний, провладний комік розкритикував діяльність російської влади та особисто президента Володимира Путіна. Не лишив осторонь і російських відомих пропагандистів з федеральних каналів. Згодом виявилось, що з аналогічними виступами Галкін тривалий час гастролює містами Росії.

Пересічний глядач Галкіна є типовим представником аудиторії основних пропагандистських каналів. Штатні «рупори Кремля» по різному висловились щодо діяльності артиста. Але важливим є не це.

До когорти провладних зірок, які публічно висміюють політичний режим, все частіше долучається відомий гуморист Іван Ургант. Ведучий в ефірі «Першого каналу» розіграв сатиру на останню прес-конференцію прем’єр-міністра Дмитра Медведєва з журналістами та представниками блогосфери. Гуморист зробив акцент на показовій безглуздості процесу та організації заходу.

Згодом ламати стереотипи пропаганди розпочали керівники федеральних каналів — рупори Кремля. Фактично «радіо семи пагорбів». Так, генеральний директор «Першого каналу» Костянтин Ернст в інтерв’ю американському виданню The New Yorker визнав, що в сюжеті про збитий малайзійському «Боїнгу» рейсу MH17 над Донбасом у 2014 році припустилися «помилки».

Мова йде про фейк з підробленими кадрами ракет з українського винищувача, які презентували на російському телеканалі в листопаді 2014 року у передачі «Однако». З екранів ТВ пропагандисти  розповідали про «сенсаційні знімки з супутника», які нібито були надіслані «американським експертом, пов'язаним із західними спецслужбами».

Хмизу до багаття підкинув ведучий програми «Однако» Михайло Леонтьєв: «Я не вважаю цей сюжет помилкою. Ми з Ернстом прекрасно розуміли, що нічого доказового в цьому сюжеті немає». Що це було? На думку деяких аналітиків Костянтин Ернст та подібні йому персонажі готують собі умовний плацдарм для відступу. Колос на глиняних ногах потрошку розхитується.

В Росії виступи відомих осіб з критикою режиму відбувались постійно. Однак, як правило, це були заяви опозиційних політиків та позасистемних культурних діячів, які одразу викликали «організоване цькування» з боку «суспільства» та вето на появу у федеральних ЗМІ. Та й навіть вони відчували червону лінію, через яку переступати не варто.

Звичайно, Максим Галкін, Іван Ургант та інші просто ловлять хайп. Це не опозиція режиму. Проблема в іншому. Народу припадають до душі жарти про владу. Недоторканих небожителів. Фактично в Російській Федерації відбувається поступова десакралізація Володимира Путіна в очах пересічного обивателя. Це нагадує казку про голого короля. А якщо цар смішний та голий — чи є привід його боятись? Для авторитарної держави, система якої побудована на культі лідера, це смертельний вирок.

Вже навіть прихильники «сильної Росії», так звані «охранітелі»,  визнають проблему поступової втрати «лідером» авторитету. Нещодавно, на одній з російських передач, послідовники «Русского Мира» з болем порівнювали Володимира Путіна з його попередником Борисом Єльциним. Проводилась аналогія про те, як перший президент РФ поступово ставав об’єктом глузувань всередині держави, а потім і у всьому цивілізованому світі.

Вишнею на торті стала трансляція по російському телебаченню перших серій «Слуги народу», де за недоглядом працівників телеканалу ТНТ частина російської аудиторії мала змогу зацінити жарти над володарем Кремля у стилі «Путін хубло». Серіал навіть зняли з показу, але з пісні слів вже не викинеш. Звичайна недбалість телевізійників. Однак, дуже показова. Ну що ж, процес почато.  Далі буде ще цікавіше. Адже король і дійсно голий.

Спеціально для «Останнього Бастіону»