У грецькій міфології Філоктет – славетний стрілець, який володіє подарованим Гераклом луком і стрілами, змоченими у крові гідри.
Як один із претендентів на руку Єлени, він також вирушив на війну проти далекої Трої. Дорогою греки зупинилися на острові Тенедос, аби поповнити запаси води.
Там Філоктета вкусила за ногу водяна змія. Рана виявилася страшно смердючою і настільки болісною, що він постійно стогнав, нив та плакав.
Йому ніяк не допомогли ані мазі, ні припарки. Рана ставала дедалі жахливішою, а крики Філоктета все голосніше.
Відтак Агамемнон наказав Одіссею висадити нещасного на пустельному березі острова Лемнос. Там Філоктету довелося прожити майже 10 років.
На десятому році війни, коли Ахілл був мертвий і греків вже подолав розпач, Калхант (за іншою версією – Єлéн) передбачив, що Троя не може бути взята без лука і стріл Геракла.
Насилу їм вдалося умовити Філоктета поїхати з ними під стіни Трої, де його вилікував один із синів Асклепія. За кілька днів потому, наче диво, раніше неприступне місто-фортецю було захоплено й спалено греками.
Своєю чергою, "Останній Бастіон" нагадує читачам про те, що будь-які темні часи, – це коли хаосмос поглинає космос, а людство масово дичавіє на очах.