«Дія» як загроза безпеці: як державна цифровізація допомагає шахраям

«Кредити через Дію»: українців грабують за допомогою державного додатка.
Поки зелені мародери потирають ручки в очікуванні «відкриття кластерів зі вступу до Європейського Союзу», державний додаток «Дія» продовжує допомагати злочинцям викрадати гроші українців.
В Україні все більшого поширення набуває шахрайство «кредит через Дію».
Про ці непоодинокі випадки я розповідаю з 2020 року, востаннє — у грудні 2024-го.
Сьогодні розкажу про ще один випадок, який стався з Катериною Майбродською.
У 2022 році пані Катерина встановила один із банківських додатків, щоб просто закрити кредит на придбаний телефон. Виплативши кредит, вона видалила банківський додаток і забула про нього. Цілком життєва історія.
Але фатальним нюансом виявилося те, що банківський додаток був зареєстрований на номер телефону, яким пані Катерина припинила користуватися після 2022 року. Не врятувало й те, що номер телефону був прив’язаний до паспортних даних (ну, «щоб шахраї не угнали»).
Трагічність цього начебто дрібного факту пані Майбродська відчула на початку серпня 2025 року, коли їй зателефонували з банку та поцікавилися, коли вона планує розрахуватися за кредитом.
— «Яким ще кредитом?»
— «Так а ви ж оформили його через Дію».
— «Яку Дію? Нічого я не оформлювала!»
Приблизно таким був діалог.
Загальна сума кредитів, оформлених у липні 2025 року на ім’я Катерини в 13 банках та фінансових установах, — близько 180 тисяч гривень.








Звісно, банки відмовляються вважати ці кредити шахрайськими й вимагають від жінки повернення грошей.
Звісно, була подана заява до поліції — без будь-яких перспектив викриття злочинців та повернення грошей.
А механізм злочину простий: якщо ти не користуєшся номером стільникового оператора більше 365 днів, оператор виставляє номер на продаж. І його може купити будь-хто, у тому числі шахраї, які спеціально вибирають ті номери, на які було зареєстровано банківські акаунти. Деякі працівники банків навіть надають послуги з пошуку таких номерів.
Далі все просто: купивши такий номер, шахрай відновлює мобільний додаток, зареєстрований на ім’я жертви. Отримує на нього SMS, вводить коди — все як годиться. Відновивши банківський додаток, через BankID реєструється у «Дії». Через «Дію» відкриває ФОП та бере кредити. Усе онлайн, жодного ризику.
А людина тим часом мешкає за кордоном і не має жодного уявлення про ці махінації.
І захищати її права ніхто не поспішає — ані Мінцифра, ані поліція, ані банки з НБУ.
Бо ніхто не хоче сваритися зі всемогутнім Федоровим.
Хоча страждають від державної тупорилості не лише громадяни — банкам також не переливки. Але відкрито виступати проти абсолютно дилетантської та інфантильно побудованої архітектури «Дії» вони просто бояться. Бізнес завжди боїться влади й виступає проти неї в останню чергу. Але то таке.
Наразі допомогти жертвам подібних афер у сучасній Україні майже неможливо. Підозрюю, що схожими заявами завалені поліцейські відділки, пачки яких сумно валяються десь у підвалах поліцейських архівів.
Неможливо — тому що пасажирським літаком «Україна» керують школярі, причому вельми обмежених розумових здібностей. Які думати не люблять і не вміють. І які намагаються вирішувати складні проблеми простими методами, тобто перекладають свою чиновницьку відповідальність на комерційні системи банків та мобільних операторів — які ніколи не створювалися і не були розраховані на виконання функцій держави.
Нагадаю, що у складних проблем немає і не може бути простих рішень. Якщо проблема має просте рішення — вона не є складною.
Державне електронне урядування — це складна проблема. Цифровізація державних послуг — складна проблема. Державний електронний паспорт — це надскладна проблема, яку може вирішити лише великий колектив дорослих професіоналів із різних галузей.
Але криворукі «жижиталізатори» вирішили просто рубати вузли, а не розплутувати їх — як це притаманно малоосвіченим людям із низьким інтелектом.
Єдиним малесеньким шансом вирішити проблему пані Катерини Майбродської є розголос. Після якого Федоров дасть команду зателефонувати до банку та поліції й «попросить закрити питання». Щоб якісь Корсуни не полоскали світле ім’я «Дії» та не знущалися з тупості її авторів. Цей шанс — майже нульовий. Майже.
А ось кардинальним вирішенням усіх подібних проблем було б закриття проєкту «Дія». Але поки Міша при владі — цього не станеться.
Бо вам же ще «голосувати у Дії».
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»