Європейські та американські науковці потребують поєднання академічної дискусії із публічною. Особливо на гострі й чутливі суспільні теми.
Про це розповів професор Королівського коледжу Лондона, британський мислитель і соціолог Аарон Вендланд. Він став головним редактором спеціального випуску авторитетного видання Studia Philosophica Estonica, присвяченого наслідкам російської війни проти України.
Як візіонер публічної філософії на Туманному Альбіоні, просуваючи спадок Людвиґа Вітґенштайна та Мартіна Гайдеґґера, радить гуманітаріям у цілому ділитися академічним аналізом із ширшою аудиторією. Зокрема, пан Венланд закликав західних колег завітати до України, щоби зрозуміти моральне, культурне та політичне розуміння російської агресії для всього людства у всьому світі.
«Скажу чесно, я усвідомив те, як багато у публічній філософії може становити громадянська участь. Особисто для мене поїздка в Україну, спілкування із місцевими мешканцями та організація конференцій у Львові та Києві — реалізація моїх власних філософських цінностей. Зокрема, перед подорожжю туди, я вивчав роботи литовського мислителя Еммануеля Левінаса. Одне з центральних питань його філософії стосується відповідальності того, як ми вирішуємо реагувати на потреби інших людей.
Ось, чому я відчував, що мушу допомогти цим вразливим людям, донести слова українців про їхній біль і їхнє прагнення до волі світові. Тієї миті, коли я перейшов польсько-український кордон, саме філософія Левінаса змусила мене запитати: «Що я можу зробити для інших?». Тому після повернення до Лондона залучив усі свої зв'язки та канали в академічній філософії, щоб організувати конференцію, кошти від якої спрямовані на підтримку українських університетів», — заявив британський філософ.
Окремо медіаагенція «Останній Бастіон» зауважує, що теперішня російська війна проти України жахлива сама собою як рукотворне явище. Але біда у тому, що страх війни має інше (друге) дно, практично ніким не помітне.