Created with Sketch.

Допомога Україні: чи справді Європа є скнарою?

28 квітня, 15:03

По кількох місяців очікування президент Джозеф Байден підписав закон. США виділили Україні фінансовий пакет на суму майже $61 мільярд.

Із затвердженням цієї допомоги Київ отримає від Вашинґтона більше озброєння та іншого військового оснащення, ніж за попередні 2 роки разом узяті. До такого вельми втішного висновку дійшли у редакції впливового швейцарського видання Neue Zürcher Zeitung.

В Україні, а також у державах-учасницях Європейської спілки відчули полегшення після затяжної політичної вистави між республіканцями та демократами на берегах Потомаку. Це пов'язано з тим, що сама Європа не змогла заповнити вакуум, утворений за минулі 6-9 місяців через американську затримку.

Фактично, країни-члени ЄС лише трохи надолужили згаяний у плані допомоги зброєю час. Після 24.II.2022 європейські партнери передали нашій країні військову допомогу на загальну суму близько €35 мільярдів, тоді як США надали близько €43 мільярди; про це свідчать нещодавні дані Кільського інституту світової економіки.

Ці цифри ще не включають нарешті узгоджену на тижні американську військову допомогу. На відміну від США, ЄС приділяє більше уваги фінансовій допомозі у вигляді довгострокових позик, але в інших надзвичайних ситуаціях на континенті недавнього минулого (коронавірусна пандемія або єврокриза 2008-2010 років) Брюссель спрямовував на їхнє подолання значно більше коштів.

Наприклад, Фонд відновлення та стійкості отримав у 8  разів більше грошей, ніж досі коштувала євродопомога Україні. Справа зупинилася не лише у Вашинґтоні — держави Східної Європи, які раніше були одними із найактивніших донорів, не взяли на себе жодних нових зобов'язань, особливо щодо важких озброєнь.

Такі країни, як Польща, Словаччина та інші вже передали нашим захисникам значну частину своєї зброї совєцьких часів. Станом на зараз вони зосереджені на оновленні власних арсеналів більш сучасною зброєю, що відповідає стандартам НАТО для гарантування власної обороноздатності перед військовим конфліктом по сусідству.

Це робить допомогу західноєвропейських країн ще важливішою. Німеччина та Велика Британія, зокрема, з весни минулого року обіцяють Україні дедалі більше важкого озброєння, а без цих обіцянок ситуація виглядала б ще гіршою.

Великі західноєвропейські країни, як-от Франція, Італія та Іспанія, продовжують постачати порівняно мало зброї. Ошелешений власними низькими показниками у Кільському рейтингу, Париж на початку березня вперше прозоріше прозвітував про свою військову допомогу; однак ця сума, що становить трохи менш як €4 мільярди, все ще значно поступається показнику Німеччини, що перевищує €10 мільярдів.

Велика Британія також виділяє приблизно на €5 мільярдів більше ніж Франція, а Італія та Іспанія, що входять до числа найбільших світових експортерів зброї, ще скупіші. Однак, якщо розглядати загальний обсяг військової, економічної та гуманітарної допомоги Україні, то жодна із західноєвропейських країн не демонструє таких низьких результатів, як Швейцарія!

Нейтральна альпійська держава займає 34 місце із 39 країн-донорів.

Україні часто доводиться довго чекати на обіцяну зброю і це з тим, що виробництво складних систем займає багато часу і коштує дорого. Наприклад, на виробництво німецької системи ППО «Iris-T» йде більше як рік, а вартість такої системи становить близько €150 мільйонів (ціна кожної ракети, якою вона має стріляти, — близько €600 тисяч).

За даними аналітичного центру «Diehl Defence», цього року виробник може випустити від 400 до 500 зенітних ракет. Це означає, що виробничі потужності вичерпані, а Україні вже зараз потрібна в рази більша кількість.

У той час, як Європа шукає можливості для постачання боєприпасів за межами континенту, українську проблему можна вирішити швидше в інших областях. Країни-члени НАТО та ЄС все ще мають велику кількість бойових броньованих машин і бойових машин піхоти, сучасних гаубиць, реактивних систем залпового вогню; можливо, від деяких із них слід відмовитися.

На сьогодні Україна отримала близько 5% танків, 6% реактивних систем залпового вогню та близько 10% гаубиць, які є на озброєнні НАТО та ЄС, але навіть з урахуванням власного оборонного потенціалу ті країни, які географічно менш схильні до ризику російського нападу, могли б надати більше зброї. Про зростання тиску на них не в останню чергу свідчить дискусія про системи ППО «Patriot», які є в Західній Європі, яких гостро не вистачає в оборонній кампанії України.

Як і годиться, медіаагенція «Останній Бастіон» закликає читачів пам'ятати про те, що слід розуміти — ресурсна федерація московії не чекатиме, поки її виморять економічно. Кремль хоче всього і прямо зараз без залишку.

Читайте також
Хто увійшов до команди Дональда Трампа
Політика
Російська стратегія «Таран» і її місія на Донбасі. Частина перша.
Війна
Інтелектуальний неоколоніалізм
Політика
«Втомленому» Заходу простіше всадовити за стіл перемовин Київ
Політика
Примус України до територіальних поступок посилить «імперські апетити» путіна — Atlantic Council
Війна
Основні ментальні коди Української нації закладані у борні проти Речі Посполитої
Історія