"Велике крадівництво" відновилося у небачених до 24.II.2022 масштабах. Владі байдуже на українців, бо можна домовитися "десь посередині".
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).
Дрони чи Музей Голодомору? Три новини підряд, які мене просто вкурвили:
Але ось ця, найбільш кричущ. Видання "Українська правда" розмістила матеріал, де процитувала слова керівниці "Центру підтримки авіарозвідки" Марії Берлінської:
«Українські виробники не дотягують до 10 тисяч якісно вироблених FPV-дронів на місяць. А росіяни вже виходять на щомісячну кількість в 45-50 тисяч... Хочу помилятися, але я думаю, що з таким темпом не далі як за рік нам доведеться сідати за стіл переговорів».
Інтернет забитий гарненькими роликами де коптер скидає бомбочку і вражає техніку, укріплення або кількох окупантів. Українці пишаються такими відео.
А знаєте чому такі ролики не дуже люблю дивитися я? Мені постійно бракує в кожному такому ролику підпису, змісту – «У процесі ураження цілі було втрачено стільки-то коптерів».
Я, знаєте, водив коптер на фронті та дуже гарно знаю, що воно таке долетіти до ворожих позицій і не бути подавленим засобами радіо-електронної боротьби (РЕБами). А ще я дуже гарно знаю, що таке добувати для свого підрозділу нові БПЛА на заміну втраченим.
Я терпіти не можу просити гроші у когось, але саме на фронті я мусив навчитися повноцінно канючити – літаки. Бо волонтери для мене були єдиним джерелом відновлення техніки, а у волонтерів черга прохачів – кілометрова.
Приклад раз: найбільш ходовий БПЛА на фронті це – "Мавік". Хто його купує? Волонтери. А Міноборони? Просто нагадаю, що сам міністр оборони назвав "Мавік" – "весільним дроном".
Далі, приклад два: який розвідницький БПЛА-літак на фронті зараз найбільш масовий? За моїми оцінками – "Валькірія", виробництва фірми "Бойові птахи України". На такому працював я, навіть навчав на нього пілотів на "АрміїSOS".
А звідки "Валькірія" потрапляє на фронт? Від волонтерів – і це єдиний спосіб його отримати. "Валькірія" – суто комерційний комплекс, Міноборони його не закуповує. Міноборони надає у війська штатні БПЛА "Лелека-100" і "Фурія". Але...
Обсяги техніки яку дає держава взагалі недостатні, і через це екіпажі "Лелек" повноцінно полюють на "птахи", втрачені аварійно – їх на полях підбирає піхота. Такі "птахи" або прошивають під свою наземну станцію, або розбирають на запчастини. А ще екіпажам доводиться канючити літаки у волонтерів.
Приклад три. "Лелеки", "Фурії", "Валькірії" це БПЛА ротно-батальйонного рівня. А для задач бригади? А тут існує БПЛА "Посейдон", доволі суворий у керуванні, натомість із потужною камерою і шикарним захистом від РЕБ. Джерело отримання цього комплекса одне-єдине – Фонд Петра Порошенка.
За рік війни держава палець о палець не вдарила, аби скооперуватися з п'ятим президентом і почати випускати "Посейдони" масово. І якби тільки їх. В Україні випускають БПАК "ПД-2" з системою зльоту-посадки VTOL, який за сукупністю характеристик навіть переважає "Посейдон".
Єдине лихо, "ПД-2" отримати бойовим бригадам майже нереально. Їх мало. Шанси отримати "Посейдон" набагато вищі! Нарешті ударні FPV-дрони... Маленькі такі коптери, здатні діяти як камікадзе або скидати бомбочки.
А ви в курсі, що їх збирають або волонтери, або самі солдати в бригадах? Що комплектуючі солдати бува купують за свої кровні? У держави грошей на вирбництво FPV-дронів нема.
Натомість у держави знайшлися кошти на Музей Голодомору, зокрема... Справа потрібна, я не заперечую. Але!
Половині мільярда гривень явно можна знайти набагато більш корисне застосування. Бо переговори з Москвою... Тим більше, ми вже на прикладі доріг побачили як будує "зелена" влада.