Ердоган дав старт проєкту «Османська імперія 2.0»

Тим часом, «брати-мусульмани» вирішили качнути Єгипет. Якщо ситуація там піде по наростаючій (що навряд чи) – тоді це протурецький, сунітський проєкт проти фельдмаршала і правителя Єгипту ас-Сісі, який, своєю чергою, є проамериканським і можна навіть сказати, певною мірою, проізраїльським проєктом (з низкою уточнень).

Якщо «братам-мусульманам» вдасться взяти владу в Єгипті (повторю, шансів на це вкрай мало), це свідчитиме про просто неймовірну за складністю спецоперацію Анкари. А також про те, що Ердоган пройшов точку неповернення у Великій грі і дав старт своєму проєкту Османської імперії 2.0. на базі сунітської арабо-тюркської єдності. Поки що це настільки неймовірно, що в це важко повірити, а логічно пояснити – і поготів. Бо перемога братів-мусульман у Єгипті значною мірою нівелює успіх Ізраїлю в Сирії.

Тому поки що в таку розв'язку неможливо повірити.

Важко уявити, що Тель-Авів пропустив такий каскадний обвал своїх інтересів у Каїрі та посилення Туреччини одразу у двох точках – Сирії та Єгипті одночасно. Поки що цей вкрай малоймовірний пазл не складається, але Близький Схід останнім часом вельми багатий на неймовірні події. Тим більше, що просто зараз розгортається масштабна операція проти хуситів. Адже я попереджав, що вони наступні (після Хамас, Хезболли/Лівану та Сирії – саме таку послідовність я і називав, зазначаючи, що потім – хусити).

І атака почалася.

Сухопутна частина – це сили північного Ємену за підтримки саудівської артилерії і фінансових вкладень ОАЕ. З повітря – Ізраїль, Британія і США. З моря – Британія, США і угруповання ВМС Франції, що приєднується до них. Тобто на суші битимуться єменці один проти одного. Одні за підтримки Саудівської Аравії, інші – за підтримки Ірану. А високоточною битимуть США та Ізраїль із союзниками.

Західній коаліції країн потрібно відновити безпечне судноплавство Червоним морем і убезпечити Ізраїль від ракетних атак Насралли. У цьому плані привертає до себе увагу позиція Франції – вона єдина з ЄС долучилася до операції (в обмін на допомогу в поверненні контролю над африканським Сахелем?).

Вражаюче пасивно поводиться рф. Раніше вустами своїх спікерів Москва обіцяла мало не гіперзвук хуситам поставити. А тут тиша, ніби й не було рф на Близькому Сході.

Особисто мене «мучать смутні сумніви» щодо тієї самої Великої угоди.

Вже все якось прямо за нотами або «дорожньою картою» в рамках «узгодженої модальності вирішення конфліктів». У цьому контексті, як непряме підтвердження, прозвучала інформація Ірану: угоді про стратпартнерство з рф бути, але не раніше лютого 2025 року.

Чому така дата? Мабуть, грудень 2024 – січень 2025 – це якесь геополітичне вікно, після якого ситуація може піти до глобального заморожування основних конфліктів і воєн (хоча б на кілька років). Тому всі поспішають.

Саме тому таке відтермінування в підписанні угоди між рф та Іраном, хоча вона саме зараз вкрай важлива для Тегерана і в Москві це розуміють. Але рф тримає паузу. Можливо, після зазначених вище дат, коли все буде заморожене «подихом Снігової Королеви», основні геополітичні гравці і зможуть зібрати з кубиків з буквами Ж, О, П і А, слово «МИР».

І це все запечатають угодами про стратегічне партнерство, кожен гравець зі своїми союзниками.

Наприклад, рф – з Іраном, як уже вона це зробила з КНДР як бонус за допомогу у війні. Поки що нічого не чути, чи отримає Україна додатковий договір про стратегічне партнерство зі США за аналогією з Тайванем та Ізраїлем (на додачу до вже підписаного договору про гарантії безпеки)?

Адже договір про гарантії безпеки не виключає можливості підписання і договору про стратегічне партнерство, наприклад, у контексті питань ядерної безпеки України.

Чи ведуться з цього приводу переговори з командою Трампа? Скоро дізнаємося.