Туреччина не зацікавлена в ескалації, проте хоче зберігати й надалі добрі відносини з Росією, навіть, якщо українці продовжать страждати.
Про це в інтерв'ю німецькому виданню "Der Spiegel" заявила старший аналітик Центру досліджень сучасної Туреччини у Карлтонському Університеті пані Євгенія Габер, передає медіаагенція "Останній Бастіон".
За її словами, так звана зернова угода є одним із найбільших дипломатичних успіхів Туреччини, оскільки йдеться про репутацію та престиж країни, а президент Реджеп Тайїп Ердоган не хоче ставити власні успіхи під загрозу.
Анкара також є одним із головних бенефіціарів вказаного міжнародного документа, тож значна частина українського зерна спочатку потрапляє до турецьких портів, переробляється на борошно, а потім експортується до близькосхідних і африканських країн.
«Туреччина має економічний інтерес в успішному посередництві, а також має кілька аргументів, щоб переконати Росію. Туреччина для Росії є "своєрідним рятівним кругом". Анкара має певний вплив на Москву. РФ була значною мірою ізольована з початку війни в Україні. Однак Туреччина продовжує пов'язувати Росію із Заходом. Москва може посилати свої меседжі світу через Анкару. За зачиненими дверима Туреччина тисне на Росію, щоби вона якомога швидше зняла блокаду угоди», – зазначила Євгенія Габер.
Старший аналітик Карлтонського Університету додає, Туреччина є одним із найважливіших експортних ринків російського збіжжя, зокрема у Сирії Москва теж залежить від доброї волі Анкари.
«Останнім часом Ердоган неодноразово посилав Москві сигнали, демонструючи, що він йде власним політичним шляхом. Як приклад вона наводить підтримку Україною членства в НАТО і те, що це дозволило кільком командирам "Азова" повернутися на батьківщину в Україну. Передбачаю, що найближчими тижнями Ердоган спробує виступити посередником між Росією та Заходом з метою послаблення деяких санкцій проти Москви. Захід може піти на скромні поступки російському аграрному сектору, щоб урятувати зернову угоду», – висновує пані Габер.
Також медіаагенція "Останній Бастіон" нагадує читачам про те, що житниця Європи вкотре опинилася під ударом російських загарбників, які досі марять штучно спровокованим глобальним голодом.