Фінансовий інтерес чи політичний розрахунок

Трохи політичних чуток. Ви напевно чули, що наближаються вибори. Це видно з зокрема з розвертання штабів та активізації політиків, які на тлі перемоги Дональда Трампа почали опонувати Володимиру Зеленському. Напевно, що серіал пана Маркуса та медійні імпровізації прибічників Петра Порошенка не є випадковими. Наразі не кажу, це гарно чи погано, радше констатую факт.

Так ось, це поверхнева частина айсберга. Існує також підводна частина, що є набагато більшою. Нещодавно чув доволі цікаву розповідь про один з таких випадків. Попереджаю, що усе це чутки та неформальні розмови. Реальність може виявитися дещо іншою. Але напевно що це не є тотальною вигадкою.

Йдеться про голову Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайла Радуцького. Останні п'ять років він був одним з найбільш впливових «слуг народу». На його рахунку численні законопроєкти, які змінюють розстановку сил на ринках з обігом у сотні мільярдів гривень на рік — фармацевтичному, медичних послуг тощо. Колись пан Радуцький був дуже публічним, але з початком повномасштабного вторгнення пішов у тінь, і зараз займається суто технічними питаннями. Зокрема, він проштовхнув легалізацію канабісу, співпрацює з численними прозахідними проєктами.

Влив нардепа залишився великим, проте, кажуть, сталися деякі прикрі для нього речі. Колись пан Радуцький був радником Володимира Зеленського, і вважався людиною з близького (нехай і не найближчого) оточення президента. Але потім пан Зеленський звільнив його з посади радника, і почалося охолодження стосунків. Тепер кажуть, що пана Радуцького не пускають в офіс Президента, і навіть відмовили у потрапляння в новий парламент в лавах нового політичного проєкту Зеленського.

Аби зберегти вплив і надалі, йому потрібно знову потрапити до парламенту. Якщо у цьому відмовляє президентська сила, то потрібна інша, адже вибори в Україні напевно відбуватимуться за партійними списками. Немає принципової різниці у назві, якщо вдасться знову стати нардепом та ймовірно справляти вплив на рішення комітету. Тож яке рішення? Кажуть, що пан Радуцький активно зближується із політичною силою Петра Порошенка. А сама політична сила дуже активно намагається здобути підтримку з боку республіканців та особисто пана Трампа.

Що це з боку пана Радуцького — фінансовий інтерес чи політичний розрахунок? Якщо це дійсно правда, то два в одному. Причому, для цього не потрібно чекати на нові вибори, адже пан Радуцький продовжує очолювати комітет з питань охорони здоров'я — один з ключових, що регулює ринки з «живим» обертом величезних коштів. Вже зараз він може впливати на ринки, встановлюючи переваги для деяких існуючих гравців.

Як кажуть мої джерела, вже певний час пан Радуцький злегка підігравав партії «Європейська Солідарність» Петра Порошенка. Кажуть навіть, що він вже неодноразово зустрічався з екс-президентом поза стінами парламенту (але це не точно). Чому саме Порошенко? За словами моїх джерел, розширити політичні горизонти пану Радуцькому допоміг його давній друг та партнер – Гліб Загорій, власник фармацевтичного гіганта «Дарниця». Пан Загорій є дуже впливовим в масштабах України. У минулому він навіть був депутатом від «Блоку Петра Порошенка», і вважався одним з ключових спонсорів БПП.

Але у 2019 році відмовився від нового мандата, обравши роль бізнесмена, який впливає на політику через фінансування, без вразливості, яка притаманна публічному політику. Дехто досі вважає пана Загорія тіньовим спонсором «ЄС».

Їхня дружба має довгий шлях. Ще під час пандемії COVID-19 пани Загорій та Радуцький показали тісну співпрацю, коли компанія «Дарниця» зареєструвала препарат «Гідроксихлорохін»  за прискореною процедурою. Це рішення принесло компанії значні переваги, а Радуцькому – серйозну критику з боку опонентів. Ось новина про затвердження препарату, а ось про його наступну заборону через загрозу для здоров'я пацієнтів.

За словами моїх співрозмовників, просто зараз пан Радуцький лобіює правки, які вигідні виключно компанії «Дарниця» (решта виробників проти). Що до позиції Гліба Загорія, то питань немає. Усе виглядає абсолютно прагматично. Допомога з боку пана Радуцького вже тут і зараз допоможе йому заробити якомога більше грошей, аби з надприбутків давати на партію. А призначивши Радуцького у новий парламент (якщо вдасться, то одним з очільників профільного комітету), власник «Дарниці» отримає надійний інструмент впливу на рішення держави.

Своєю чергою, пан Радуцький як досвідчений політик розуміє важливість додаткових «козирів». З одного боку, він продовжує вдавати активного члена «Слуги Народу», з іншого – забезпечує запасні аеродроми. Якщо ця стратегія спрацює, то дозволить йому забезпечити собі місце в наступному складі парламенту, незалежно від результатів виборів.

Для Радуцького це питання виживання в політичній грі, адже після продажу клініки «Борис» іншого бізнесу і джерел доходів він не має. Легальних джерел.

Про які зміни йдеться зараз? Фармацевтичний гігант Загорія «Дарниця» активно підтримує зміни до законопроєкту №11493.

Власне я вважаю цей законопроєкт дуже позитивним для фармацевтичного ринку України. Він має вирішити кілька важливих проблем — зокрема, контроль якості препаратів та їхнє здешевлення. Загалом, пани Радуцький та Загорій грають в інтересах українців, проте просувають певні власні «хотєлкі», які можуть створити вигідні умови для його діяльності. Ці зміни можуть значно посилити позиції «Дарниці" на ринку, але також несуть серйозні ризики для фармацевтичного ринку та доступності ліків для населення. Зростання цін, дефіцит препаратів у віддалених регіонах і закриття частини аптек – ось можливі наслідки правок на користь пана Загорія.

За даними видання УНІАН, за 2,5 роки повномасштабної війни завод «Дарниця» збільшив ціни на ліки на понад 80%. За останній рік це збільшення сягнуло 20%.

Деякі ЗМІ стверджують, що ухвалення законодавчих змін дозволить фармацевтичному гіганту підімʼяти під себе ринок, підняти ціни ще більше і таким чином наростити свої надприбутки. У контексті майбутніх виборчих перегонів це надважливе завдання, адже вибори обіцяють бути складними та фінансово дуже витратними.

Як може виглядати велика гра? Навряд чи хтось має ілюзії, що в разі виборів Володимир Зеленський вчергове отримає монобільшість. Напевно, що у наступному парламенті ми побачимо певну «клаптикову ковдру" з політичних проєктів, жоден з яких не матиме вирішального впливу. Отже, на нас чекає чергова коаліціада. У цьому проєкті досвідчений Петро Порошенко матиме численні переваги. Тож для пана Радуцького ця співпраця з «Дарницею» та її політичним бекграундом виглядає як свідомий розрахунок. На тлі падіння рейтингу «Слуги Народу» він може розглядати «Європейську Солідарність» як більш стабільну платформу для свого політичного майбутнього.

За останнім дослідженням «Української правди», внаслідок системної роботи на свою нішу та концентрації власного медіаресурсу, Порошенко впевнено тримає рейтинг своєї партії в районі близько 10%. Так, йому доведеться змиритися з тим, що він вже ніколи не буде президентом. Але я гадаю, що для пана Порошенка залишитися у Верховній Раді та грати активну роль у майбутній коаліціаді — вже гарна компенсація.

Що до Михайла Радуцького, то він наразі грає дуже ризиковану гру — звісно, якщо ці чутки виявляться саме такими, якими я їх почув. Його співпраця з «Дарницею» і потенційне зближення з «Європейською Солідарністю» можуть мати серйозні наслідки не лише для його політичної кар’єри, але й для фармацевтичного ринку України. Що до мільйонів клієнтів фармацевтичної галузі, то дуже важливо забезпечити прозорість процесу ухвалення рішень. Не можна допускати, щоб політичні чи бізнес-інтереси ставилися вище за інтереси громадян.