Новий рік почався із закручування труби, якою Москва напувала Європу краденим «блакитним паливом». Україна махом зупинила це.
Кілька спроб ураження урядового кварталу та будівель на Банковій 1 січня свідчать про те, що ми, таки, завдали удару по зморщених яєчках кощієвих... Власне, кремлівський режим зазнав чергової геополітичної поразки, наслідки якою відчуються вже за кілька місяців.
Розпал газових війн РФ проти України прийшовся кінець другої каденції президента Леоніда Кучми. Далі гібридний наступ Москви став лише множитися й масштабуватися обширами Євразії.
Зустрівши «Революцію троянд» 2003 року у Тбілісі та «Помаранчеву революцію» 2004 року у Києві як особисті образи, де брали участь і європейці, а не тільки, буцімто, США, бункерний дід путін запустив довгі гойдалки. У тому числі шляхом проголошення своєї промови на саміті країн СНД, де він вже просував свій ЄврАзЕС.
На відміну від нафти, яка була більше економікою, газ — завжди був політикою. Тому Ігорь Сєчін завжди обурювався тим, що хоч він і приносить бюджету більші дивіденди, «національним достоянієм» завжди залишався тупий як пробка Льоша Міллєр.
Парадоксально, але путін всіляко погрожував закрутити трубу і заморозити європейців; навіть наказав підірвати свої ж «Північні потоки». Європейці дуже боялися й були готові віддати кремлівському карлику не тільки Україну, а й своїх дружин і доньок, аби тільки цей кощій не підіймав їм ціни.
А закрутили вентиль українці! При чому, українці свідомо позбавили себе доходів від транзиту, бо виявилося, що для українців слово «цінності» має цінність, а для європейців слово «values» завжди мало тільки ціну у валюті.
Можна бути впевненими, що отримавши облизня з кощієм, Роб Фіцо і його дружаня Вітя Орбан квапом бігтимуть до Брюсселя й Вашинґтона. Спочатку для того, щоби просити їх натиснути на Київ, а, зрештою, і для того, щоби домовлятися про те, як вони поводять себе нормально й за це отримують газ з інших джерел та дотації ЄС.
Далі, безумовно, буде тільки більше і після закриття транзиту пан Реджеп Ердоган вичавить із бункерного кощія все, що захоче, за використання Південного потоку. Особливо на фоні збиття азербайджанського літака у небі над окупованою московитами Чечнею.
Отже, варто наголосити, що яйці кощія ми нарешті спромоглися вразити, тепер залишилося витягнути й зламати голку. Якщо у Вашинґтоні, Берліні та Відні зрозуміють, що зламана голка гарантує до повернення business as usual, то швидко дадуть «ATACAMS» і «Taurus».
А до того — дивіться соціальну рекламу путіна про заморожування Європи. Да, і з Придністров'ям якось невдобно получилося, хоча у Тирасполі завжди можуть оголосити про возз'єднання із Кишінеу й отримати тепло у свої домівки назад.