Зе-влада нарешті має визначитися з ким та проти кого вона: або з цивілізованою частиною світу, або з авторитарними режимами.
Ми живемо в унікальний час, коли в один день у стрічці новин поряд знаходяться новини про те як Давид Арахамія заявляє про спорідненість "Слуги народу" і Комуністичної партії Китаю, що перетинаються з новинами, де Володимир Зеленський просить у НАТО чіткі критерії вступу і питає чому ми ще не там.
Дійсно, а чому ми ще не в НАТО?! Адже у нас є навіть цілий віцепрем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеґрації, яка ходить на презентацію книжки про державне управління Сі Цзіньпіна.
Вочевидь, на Банковій сподіваються що українських новин про дружбу з КНР що раптово впала нам на голову ніхто не прочитає, тим більше у посольстві США чи інших партнерів по НАТО. Тим не менш, український порядок денний у США якось формується і ми не можемо сказати що це результат спрямованої діяльності Банкової.
Нині Держсекретар США Блінкен прямим текстом озвучив нам домашнє завдання, яке було б добре виконати перед візитом Зеленського до Білого дому. Прості 5 пунктів, які звісно ж вигадав не Блінкен, а задовго до нього.
Однак Україну увесь час доводиться штурхати під бік і нагадувати, мовляв, осьо, осьо й осьо нічого не робиться. Всі пункти знайомі, кочують з заяви в заяву, і те що Держсекретар особисто змушений їх ще раз озвучити вочевидь натякає нам на відсутність прогресу.
Від нас хочуть реальної та адекватної судової реформи, ухвалення законів про реформи у ВРП і ВККС, інституційної незалежності НАБУ і САП, і відбору їх керівників за адекватним прозорим конкурсом (привіт недавнім спробам "слуг" усадити в крісло очільника САП свого нардепа Костіна!), повноцінної реформи корпоративного сектору, реформи СБУ і реальних вироків в судах по корупціонерах. Адже жодного досі немає, як зазначив Держсекретар.
Абсолютно все звучало як пріоритетне для США вже раніше, але ми як завжди робили красиву міну. Скоріше за все Банкова на цей перелік зробить великі очі й вдасть, що вперше чує або ж все вже в процесі, але ніякої м'якої розмови в Білому домі не буде, для неї просто немає підстав.
Окрім цього усього, за даними видання "Дзеркало тижня", невдовзі до України США надішлють послом Джорджа Кента. Він особливо цікавий тим, що вже працював в посольстві США в Києві очільником політичного директорату і de facto був архітектором ідеї з системою антикорупційних органів.
Реалії в яких протікала діяльність посольства США в Києві у 2014-2016 роках, з виробленням карти реформ і протидії спробам все відкотити назад – значною мірою справа рук Кента. Надмірний акцент на самих лише антикорупційних ініціативах і некритична оцінка їх точки зору не дуже обнадійлива річ, але Кент точно не прихильник тієї сумнівної вертикальної системи яку в Україні прагне збудувати Банкова.
Якщо вони заграються із дружбою з КНР і оминанням уваги підсанкційних осіб – буде погано. США, до речі пояснили РНБО, що ніякі документи для того аби ввести санкції проти Коломойського нікому не передають – мовляв, в України достатньо доказів ось і вводьте самі за своїми епізодами.
Це ще раз маркує дії Банкової яка усіма силами не хоче здавати свого олігархічного друга американцям, постійно вигадуючи "проволочки" на цьому шляху аби затягнути процес. А він усе одно невідворотний.