Гольник не пройшла до ВРП: вистава про «доброчесність» провалилася
Етична рада не допустила полтавську суддю до конкурсу. Тепер її розповіді про власну неупередженість слухатимуть у ВККСУ.
Під рубрикою «Катрусин кінозал».
Етична рада 20 жовтня 2026 року не допустила суддю Шевченківського районного суду міста Полтави Ларису Гольник до участі в конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя.
Це не дивно: Гольник має стійку репутацію аферистки ще з 2015 року, коли вона намагалася заволодіти гаражем своєї психічно хворої сусідки. Щоби не потрапити на лаву підсудних за шахрайство, Лариса Владленівна оголосила себе «викривачкою корупції», вступила до лав псевдогромадських організацій «Інститут законодавчих ідей» (власницею є скандально відома Мартина Богуславець), «Де Юре» (власник — колишній суддя Михайло Жернаков) та «Центр протидії корупції» (належить Віталію Шабуніну, якого зараз судять за шахрайство та ухилення від військової служби) і стала заробляти поширенням наклепів у соцмережах.
14 жовтня 2026 року Етична рада впродовж шести годин проводила співбесіду з Гольник, яка постійно поширює на своїй фейсбук-сторінці нецензурну лайку, наклепи, антисемітські вислови й навіть погрози вбивством на адресу інших суддів, адвокатів, журналістів, військовослужбовців і просто людей, яким не подобається її друг Шабунін.
Цілком природно, що до Етичної ради надійшла низка скарг на цю Гольник, зокрема я надіслав п’ять докладних повідомлень про її недоброчесну поведінку. Ось уривок з одного з моїх повідомлень — про те, як Гольник розглядала заяву про самовідвід іншої судді.
3 березня 2026 року я надіслав до Полтавського РУ поліції ГУНП у Полтавській області повідомлення про кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 161 КК України, вчинене суддею Шевченківського районного суду міста Полтави Гольник Л. В., яка на своїй фейсбук-сторінці поширила стосовно мене вислів «А цей Бойко — він жид?».
Оскільки суддя Гольник Л. В. принципово відмовляється видаляти антисемітські коментарі, у її діях є очевидні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 161 КК України. Утім, слідчий Полтавського РУ поліції ГУНП у Полтавській області не виконав вимог статті 214 КПК України й не вніс упродовж 24 годин до ЄРДР відомостей, викладених у моєму повідомленні про кримінальне правопорушення.
Оскільки Полтавське РУ поліції ГУНП у Полтавській області розташоване на території Шевченківського району міста Полтави, бездіяльність слідчого я оскаржив до Шевченківського районного суду міста Полтави, де справі за моєю скаргою було присвоєно єдиний унікальний номер 554/3344/26. За результатами автоматизованого розподілу мою скаргу було передано на розгляд слідчій судді Блажко І. О., але суддя Блажко І. О. заявила самовідвід від розгляду моєї скарги, мотивуючи його тим, що в ній ідеться про спонукання органу досудового розслідування до реєстрації кримінального провадження стосовно судді Шевченківського районного суду міста Полтави Гольник Л. В., разом з якою вона працює в одному суді.
Заява судді Блажко І. О. про самовідвід від розгляду моєї скарги надійшла на розгляд судді Шевченківського районного суду міста Полтави Гольник Л. В., яка цю заяву розглянула й задовольнила ухвалою від 26.03.2026 у справі № 554/3344/26 (провадження № 1-кс/554/4210/2026), попри те, що заява судді Блажко І. О. безпосередньо стосується самої Гольник Л. В.
Окрім того, я є учасником справи № 554/3344/26, маю процесуальний статус скаржника й викликався суддею Гольник Л. В. повісткою для участі в судовому засіданні під час розгляду заяви про самовідвід судді Блажко І. О. Водночас Гольник Л. В. десятки разів публікувала на своїй фейсбук-сторінці та у своєму персональному блозі в інтернет-виданні «Ліга.нет» наклепи на мою адресу, у зв’язку з чим я подав до Гольник Л. В. два позови про захист честі та гідності.
За таких обставин суддя Гольник Л. В. повинна була заявити самовідвід від розгляду справи, у якій я є скаржником, тим більше що ця справа стосується безпосередньо неї, але Гольник Л. В. принципово не визнає основоположних засад правосуддя.
Водночас суддя Гольник Л. В. позбавила мене можливості заявити їй відвід від розгляду заяви судді Блажко І. О., оскільки повістку з викликом у судове засідання на 15:00 26 березня 2026 року вона надіслала мені через підсистему «Електронний суд» лише після судового засідання. Як засвідчує картка руху документа, повістку було внесено до «Електронного суду» о 16:05 26.03.2026, до мого електронного кабінету її було доставлено о 16:30 26.03.2026, а повідомлення про доставку повістки мені було надіслано о 16:31 26.03.2026.
Таким чином, суддя Гольник Л. В., розглядаючи о 15:00 26 березня 2026 року заяву про самовідвід слідчої судді Блажко І. О., достеменно знала, що я не отримував повістки з викликом у судове засідання й не знав, що заяву судді Блажко І. О. у справі за моєю скаргою розглядає суддя, до якої я вже подав два позови про захист честі та гідності. При цьому Гольник Л. В., ухвалюючи судове рішення у справі № 554/3344/26 (провадження № 1-кс/554/4210/2026), діяла в умовах реального конфлікту інтересів і розглянула справу, яка стосується її безпосередньо.
Та обставина, що суддя Гольник Л. В. діяла в умовах реального конфлікту інтересів, підтверджується тим, що згодом мою скаргу на бездіяльність уповноваженої особи Полтавського РУ поліції розглянув слідчий суддя Подільського районного суду міста Полтави. Ухвалою слідчого судді від 25 травня 2026 року мою скаргу було задоволено, а уповноважену особу Полтавського РУ поліції зобов’язано внести до ЄРДР відомості про вчинення Гольник Л. В. кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 161 КК України.
Викладене вище свідчить не тільки про махровий антисемітизм і виняткову аморальність судді Гольник Л. В., а й про демонстративне ігнорування нею антикорупційного законодавства, зокрема розгляд справ в умовах реального конфлікту інтересів.
На засіданні Етичної ради суддя Гольник заявила, що вважає себе настільки неупередженою, що може розглядати справи, які стосуються її особисто. Цей епізод я вирізав із повного шестигодинного відео, розміщеного на каналі «Судова влада України», і завантажив на свій YouTube-канал.
Дуже рекомендую переглянути цей феєричний сюжет. Нічого подібного в історії українського, прости господи, правосуддя ще не було.
І вишенька на торті. Ця Гольник вирішила ганьбитися далі й подала документи до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, сподіваючись обійняти посаду судді Харківського апеляційного суду. Сподіваюся, під час співбесіди у ВККСУ, яка призначена на 2 листопада 2026 року, «її честь» ще раз розповість про свою виняткову доброчесність і неупередженість. Ото насміємося.
