Хотілося б почути пояснення від лейтенанта Баканова
Як агент Департаменту захисту національної державності СБУ Ілля Кива став державним зрадником
У добу історичного матеріалізму було прийнято, що в разі, якщо агент КДБ вчиняв якусь антигромадську витівку чи, не приведи боже, злочин, то на горіхи перепадало його безпосередньому куратору та начальнику відділу/управління, який погодив співпрацю з цим агентом.
Зараз, звісно, не радянські часи, а СБУ – не озброєний загін Партії, а комерційний заклад. Тим не менш, хотілося б почути від найвідомішого українського лейтенанта, які були зроблені організаційні висновки у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності за державну зраду агента Департаменту захисту національної державності СБУ Іллі Киви.
Це – по-перше. А, по-друге, та обставина, що Кива був переданий на зв’язок до ДЗНД з УСБУ в Полтавській області ще в ті часи, коли цей славний департамент очолював Сергій Ганжа (у 2013 році, якщо хто не пам’ятає), аж ніякою мірою не знімає запитань до генерал-майора Данила Доценка, який у 2014 році, у бутність полковником, взяв шефство над Кивою й призначив його одним з керівників «Правого Сектору» – до свого давнього агента й кума Дмитра Яроша. І хоча Данило Ігорович вже три роки як покинув лави Служби та нужденно працює в штабі Сивочолого Гетьмана, було б цікавим послухати його версію того, як Кива вийшов на широкі політичні обрії.
Також нагадую, що з маловідомими фактами з біографії тов. Киви можна ознайомитись на моєму персональному блозі з романтичною назвою «Х.У.Й.»
