Розвиток товарно-грошових відносин в античну добу на півдні Балкан змусив тамтешню еліту до кардинальних змін.
Поняття "іпотека" (від грец. ὑποθήκη) вперше з'явилося у давній Греції; тобто, на початку VI століття до Різдва Христового завдяки реформам архонта Солона.
Елліни так позначали форму відповідальності боржника перед кредитором своєю землею: на межі ділянки позичальника ставили стовп із написом, який сповіщав, що ця власність забезпечує борг.
За переказами Плутарха, ініціатором інновації був ніхто інший, як один із легендарних "семи мудреців" і співзасновник Афінської демократії Солон (640-558 роки до Різдва Христового).
Стовп-підпорка (вона ж іпотека), іноді у вигляді кам'яної брили, гарантував майнове право власності; пізніше для цієї мети стали використовувати особливі книги, що стали називалися іпотечними.
Між іншим, як раніше вже повідомляла інформаційна агенція "Останній Бастіон", у Празі знаходиться "Плащ Совісті" – таємничий символ нематеріального духу людства.