Хто і навіщо блокує Останній Бастіон

У відповідь на мої неодноразові звернення Національне агентство з питань запобігання корупції, нарешті, повідомило, що воно коли-небудь розпочне моніторинг і контроль за виконанням актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця й керівника його Секретаріату Вервейка.

Як у таких випадках кажуть у аристократичних колах Києва, «свєжо пітаніє, но сєрєтся с трудом».

Думаю, що доки Міністерство фінансів США не накладе санкції на голову НАЗК Павлущика через його причетність до кричущої корупції, Лубінець і Вервейко, які організували розкрадання міжнародної гуманітарної допомоги, а також голова Держспецзв'язку Потій і начальник Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій Держспецзв’язку Титаренко, які блокують українські інтернет-видання, що опублікували мою статтю «Уповноважений з корупції» про витівки Лубінця та Вервейка, можуть спати спокійно.

Сюжет статті дуже простий: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини виявився дрібним шахраєм, який займається тим, що «розводить на гроші» міжнародні неурядові організації. Зокрема, Лубінець виготовив печатку профспілкового комітету співробітників Секретаріату Уповноваженого, яку вручив своїй довіреній особі – ФОП Якименку.

Лубінець разом з керівником свого Секретаріату Вервейком ще й відкрив фіктивну фірму ГО «Волонтери об’єднані однією метою» (код ЄДРПОУ 45047206), оформлену на Якименка, на яку приймає міжнародну допомогу, що надходить в Україну для забезпечення діяльності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. При цьому розписки в отриманні допомоги директор фіктивної фірми Якименко засвідчує печаткою профспілкової організації Секретаріату Уповноваженого.

Лубінець звернувся до неї з листом з проханням допомогти фінансами для повернення в Україну 8 дітей, що були незаконно депортовані в Російську Федерацію. При цьому гроші попрохав готівкою. Пані Ламберт, яка не знала, що всі витрати на повернення дітей оплатив уряд Катару, передала Якименку кілька автомобілів і 18 тисяч євро, отримавши розписку з печаткою профспілкової організації співробітників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Після виходу моєї статті Лубінець попрохав (письмово!) бригадного генерала Потія заблокувати доменні адреси як мого блогу volodymyrboyko.com, так і тих сайтів, які розмістили статтю «Уповноважений з корупції».

Прохання мотивувалось тим, що, мовляв, до Лубінця звернувся його спільник Якименко зі скаргою на те, що я поширив його персональні дані – зокрема опублікував свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, які Секретаріату Уповноваженого передали міжнародні партнери і які були вкрадені Лубінцем та оформлені у власність Якименка.

А Потій замість того, щоби негайно повідомити НАЗК та НАБУ, що Лубінець, зловживаючи службовим становищем, намагається приховати сліди своїх злочинів, наказав Титаренку видати розпорядження про блокування інтернет-видань.

Після того, як я відправив у НАЗК листування між Лубінцем і нідерландською правозахисницею Маріам Ламберт, у якому Лубінець попрохав 18 тис. євро готівкою, начебто, на порятунок дітей, депортованих до Росії (до речі, на той час ці діти завдяки уряду Катару вже перебували в Україні), а також розписку Якименка в отриманні грошей, засвідчену печаткою профспілкової організації працівників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Павлущик зачухався й такі пообіцяв влаштувати перевірку. Але – зверніть увагу – НАЗК не збирається проводити перевірку стосовно Потія та Титаренка.

Тому голова НАЗК Павлущик може не сумніватись, що найближчим часом Європарламент, ОБСЄ та міжнародні правозахисні організації будуть проінформовані про те, як НАЗК «бореться з корупцією». Стадіон – так стадіон.