Ідентифіковано бойовиків Гіркіна, які страчували українців у Слов'янську

Спираючись на надруковані і від руки написані імена, позивні й підписи, журналісти відстежили та ідентифікували сімох із дев’яти чоловіків.

Завдяки розслідуванню Радіо Свобода тепер можна назвати імена і показати обличчя підтримуваних Росією бойовиків, які видавали накази здійснювати позасудові розстріли українців. Серед них є й ті, хто має зв’язки з давнім помічником Путіна в Кремлі.

Спираючись на надруковані й від руки написані імена, військові позивні й підписи у документах, журналісти Радіо Свобода відстежили й ідентифікували сімох із дев’яти чоловіків, які допомагали Гіркіну в роботі «трибуналів» в 2014 році і безпосередньо відповідали за страти громадян України Пічка, Лук’янова і Славова.

Про це йдеться в розслідуванні Радіо Свобода.

Згідно з розслідуванням, Гіркін створив так звані «військово-польові суди», коли в районі Слов'янська загострилися бойові дії. Такий «трибунал» він очолював особисто, а рішення про розстріли виносилися на підставі закону часів Другої світової війни, придуманого Йосипом Сталіним. Сам ватажок бойовиків раніше підтвердив, що виносив смертні «вироки» і навіть виконав один з них.

Допомагали Гіркіну у цих «військових трибуналах» помічники, які ухвалювали смертні вироки Пічку, Славову і Лук’янову.

Щоправда, як пишуть журналісти, вони раніше отримали значно менше уваги, ніж Гіркін, який став одним із чотирьох обвинувачених нідерландськими прокурорами у вбивстві 298 осіб через можливу участь у збитті літака «Малайзійських авіаліній» рейсу MH17 над територією східної України 17 липня 2014 року.

Деякі із них залишалися невстановленими, а їхні конкретні ролі в цих «трибуналах» – нерозкритими.

Аж дотепер.

На основі документів, знайдених у кабінеті, який використовував Гіркін у будівлі Служби безпеки України у Слов’янську, розслідування з відкритих джерел та інтерв’ю з десятками жертв імовірних катувань, членів їхніх сімей і свідків журналісти Радіо Свобода встановили особи і нові деталі про сімох із дев’яти учасників «військових трибуналів» Гіркіна у Слов’янську.

Усередині будівлі СБУ у Слов’янську 7 липня 2014 року, через два дні після того, як Ігор Гіркін і підтримувані Росією бойовики покинули місто, залишивши після себе документи «трибуналу»

Речі, що залишилися після ув’язнених у підвалі будівлі СБУ, 7 липня 2014 року

Ба більше, Радіо Свобода також встановило, що один із них через московську організацію підтримуваних Росією бойовиків пов’язаний із Владиславом Сурковим – одним з найближчих помічників президента Росії Володимира Путіна та архітектором політики Кремля щодо України на час проведення страт. Інший із них – чільний військовий у силах підтримуваних Росією сепаратистів у Донецьку.

Судячи з отриманих даних, більшість із військових злочинців отримали російські паспорти і можливість безпечно перебувати або в самій Росії, або в районах України, зараз підконтрольних Москві або підтримуваним Росією силам. Тобто фактично вони перебувають під охороною російської держави й поза досяжністю українських і міжнародних правоохоронних органів.

Більшість чоловіків одружені і повернулися до більш-менш нормального життя: займаються місцевим бізнесом і ведуть активні профілі у соціальних мережах: діляться своїми фотографіями у сімейному колі і показують свій літній відпочинок у Росії, в підконтрольному Росії Криму чи на підконтрольних підтримуваним Росією силам частинах Донбасу.

На фотографіях можна побачити, як деякі з них обіймають дітей і онуків, які народилися вже після розстрілів.

Нижче список членів так званих військово-польових судів, які розстрілювали українців.

Віктор Аносов (позивний «Нос», громадянство Україна і Росія) – голова «військової поліції» Гіркіна під час окупації Слов'янська. Теж особисто виносив смертні вироки, на сьогодні має бізнес в Криму, саме він вважається наближеним до колишнього помічника президента Росії Владислава Суркова.

Аносов із Сурковим на зустрічі «Союзу добровольців Донбасу» в Москві

В'ячеслав Апроксимов (позивний «Балу», громадянство Україна і Росія) – «військовий комендант» Слов'янська, виконував функції «судді». Журналісти зв'язалися з можливим родичем Апраксимова, який заявив, що колишній бойовик переніс інсульт і не може відповідати на питання.

Михайло Миколаїв (позивний «Сєдой», громадянство Україна) – ще один «суддя», один з ватажків бойовиків. Досі є високопоставленим членом військового керівництва окупаційних сил в Донецьку.

Юрій Володимирович (прізвище невідоме, позивний «Адвокат») – чоловік, який виконував функції прокурора на «трибуналах» в Слов'янську. Ймовірно, до бойових дій працював у Донецьку в юридичній сфері.

Олександр Зюбанов (позивний «Зубр», Росія громадянство і, можливо, Україна) – виконував функції адвоката та секретаря на «трибуналах», брав участь у військових діях на боці бойовиків. Імовірно, був українським міліціонером, у 2009 році закінчив Дніпропетровську юридичну академію МВС України і став адвокатом.

Сергій Трифонов (позивний «Трифон», громадянство Україна і Росія) – теж виконував функції прокурора і секретаря. На сьогодні знаходиться або в Криму або на окупованому Донбасі, брав участь у захопленні сімферопольського аеропорту під час анексії півострова.

Павло Воловий (позивний «Бєшений», громадянство України, уродженець Жданівки Донецької області) – учасник «трибуналів» у Слов'янську, брав участь у захопленні Краматорська. Спроби вийти з ним на зв'язок не увінчалися успіхом.

Сергій Здрилюк (позивний «Абвер», громадянство Україна і Росія) – колишній співробітник спецслужб України, фактично керував «військовою поліцією» Гіркіна. На сьогодні проживає в Криму, балотувався до місцевого »парламенту».

Позивний «Берія» (ім'я не встановлено). За неперевіреними даними, міг бути колишнім співробітником міліції Волновахи Донецької області.

Могила розстріляного бойовиками Миколи Лук’янова на кладовищі на околицях Слов’янська