Італійський історик-економіст Карло Чіполла дуже ґрунтовно підійшов до питання про природу дурощів.

Довгі роки досліджень привели вченого до того, що він сформулював п'ять універсальних законів, які працюють в будь-якому суспільстві.

Виявилося, що дурощі самі по собі набагато небезпечніші, ніж ми звикли про них думати.

Перший закон дурощів.

Людина завжди недооцінює кількість дурнів, які її оточують . Як би ви не оцінювали людей, ви постійно будете стикатися з такими ситуаціями:

• людина, яка завжди виглядає розумною та раціональною, виявляється неймовірним дурнем;
• дурні весь час з’являються  в найнесподіваніших місцях в самий невідповідний час, аби зруйнувати ваші плани.

Другий закон дурощів.

Імовірність того, що людина є дурнем, не залежить від інших його якостей.

Освіта не має нічого спільного з ймовірністю наявності певного числа дурнів в суспільстві.

Ідею, яку висловлює Другий закон, складно прийняти, але численні експерименти підтверджують її залізобетонну правоту.

Висновки з Другого закону лякають: де б ви не були чи в британському вищому колі;  чи  в Полінезії, де ви подружилися з місцевими мисливцями за головами;  чи в монастирі; чи в казино в оточенні продажних жінок,-  вам всюди доведеться стикатися з такою ж кількістю дурнів, які (Перший закон) завжди будуть перевищувати ваші очікування.

Третій закон дурощів.

Дурень — це людина, чиї дії ведуть до втрат для іншої людини або групи людей і при цьому не приносять користі самому  суб'єкту або навіть шкодять йому самому. 

Неважко уявити масштаби шкоди, які здатні завдати дурні, які опинилися в управлінських органах та володіють політичними і соціальними повноваженнями. Але окремо варто уточнити, що саме робить дурня небезпечним.

Дурні небезпечні тому, що раціональні люди не можуть уявити логіку їх поведінки. Розумна людина здатна зрозуміти логіку бандита, бо бандит раціональний — він  хоче отримати більше благ. Бандит передбачуваний, тому проти нього можна вибудувати захист.

Спрогнозувати дії дурня неможливо, він зашкодить вам без причини, без мети, без плану, в самому несподіваному місці, в самий невідповідний час. У вас немає засобів передбачити, коли дурень завдасть вам удар.

У конфронтації з дурнем розумна людина повністю віддає себе на милість дурня, рандомного створіння без зрозумілих правил.

Атака дурня зазвичай застає всіх зненацька. Навіть коли атака стає очевидною, від неї складно захиститися, тому що вона не має раціональної структури.

Четвертий закон дурощів.

Недурні завжди недооцінюють руйнівний потенціал дурнів. Зокрема, недурні постійно забувають про те, що мати справу з дурнем, в будь-який момент часу, в будь-якому місці і за будь-яких обставин, означає здійснювати помилку, яка дорого обійдеться в майбутньому. У присутності дурня люди розслабляються і насолоджуються своєю інтелектуальною перевагою замість того, щоб терміново мобілізуватися і мінімізувати збиток, коли дурень щось викине.

Поширений стереотип — що дурень шкодить лише самому собі. Ні. Не потрібно плутати дурнів з безпорадними простаками. Ніколи не вступайте в союз з дурнями, уявляючи, що можете використовувати їх заради своєї вигоди, — якщо ви так зробите, то очевидно, що ви не розумієте природи дурощів.

П'ятий закон дурощів.

Дурень — найнебезпечніший тип особистості. Висновок: дурень небезпечніший за бандита. Коли на сцену виходять дурні, то завдають шкоди, не отримуючи вигоди. Блага знищуються, суспільство бідніє.
Історія підтверджує, що в будь-який період країна прогресує тоді, коли при владі перебуває достатньо розумних людей, аби стримувати активних дурнів і не давати їм зруйнувати те, що розумні зробили.

В регресуючій країні дурнів при владі так багато, що вся країна котиться під три чорти.