Кіпрський батальйон Козицьких

Боротьба із виведенням капіталу та ухилянням від сплати податків за допомогою офшорних схем було одним з гасел, на яких нинішні очільники держави прийшли до влади. «Платити податки мають всі», — казав українцям Зеленський у свої передвиборчій програмі. Обіцялося, ні багато ні мало – «провести деофшоризацію економіки». «Буде чиста Україна, чиста робота, чистий бізнес», — прогнозував президент. Був навіть прийнятий «антиофшорний закон». І його автор пан Гетманцев запевняв нас нещодавно, що настав «кінець епохи офшорів», і навіть наводив приклад схеми, де кіпрський офшор, який Гетманцев називає «звичайною пустою оболонкою, керованою з України», кредитував пов’язані українські товки для ухилення від сплати податків, але був викритий вправними податківцями.

Слухав би і слухав про ці космічні кораблі податкової, які борознять простори Кіпру, але є питання до Гетманцева та Зеленського: про який «кінець епохи офшорів» ви кажете, якщо їх (офшори) сьогодні використовує найближче оточення президента? Зокрема – родина голови Львівської ОВА Максима Козицького. Причому використовує у повній відповідності до описаної паном Гетманцевим схеми – та сама «пуста оболонка, керована з України», і ті самі кредити українським товкам задля уникнення сплати ними податків в Україні. Платити податки мають всі, пане президент, кажете? Так ось родина призначеного вами короля Львівщини, на мою думку – не платить на сотні мільйонів гривень. Ба більше – платять йому. Держава платить. Державні банки кредитують енергетичний бізнес сім’ї голови Львівської ОВА на десятки мільйонів євро.

Але – про все по порядку.

Все добре і без офшорів

Як відомо, родина Козицьких володіє потужним і розгалуженим енергетичним бізнесом, який формально об’єднаний у групу Західнадрасервіс та має декілька напрямків: видобувний, сервісний та альтернативна енергетика. Я вже писав про те, що у перших двох напрямках родина обрала собі чудового партнера – такого собі амбасадора Газпрому у Чехії Карела Комарека. Який разом із газовими чекістами побудував ПХГ у Чехії та отримав у нагороду нафтовий термінал у Росії. Цей термінал, за даними СБУ, постачав нафтопродукти до «ЛДНР». Лише влітку 2024 року партнер Козицький остаточно розірвав відносини з Газпромом, а російський нафтовий термінал може контролювати і досі. Показово, що Козицькі працювали з другом Міллера і Медвєдєва і після 2014 року, і після 2022.

Не менш показово, що підприємства групи сиділи і сидять зараз на державних тендерах. Як підрахував Георгій Тука, загалом компанії Козицьких виграли в «Укргазвидобування» та інших державних структур тендерів більш ніж на 7,5 млрд грн. Гадаю, що насправді ще більше.

Чому все це безкарно? Не тільки через близькість до керівництва держави. А ще й, наприклад, тому, що у родини повний симбіоз із правоохоронцями. Компанія Козицьких фактично монополізувала обслуговування сайтів органів прокуратури і НАЗК, виграючи переважну більшість відповідних тендерів протягом останніх 5 років. Саме тому у групи немає жодних проблем с прокуратурою, а у Максима Козицького – із НАЗК. Ба більше: певна кількість кримінальних справ проти компаній групи, де нагляд здійснює прокуратура, розвалюються. Ти мені, я тобі, так би мовити.

Але з офшорами краще

Ми дослідили третій напрямок бізнесу групи – ВДЕ. Особливо цікаво, куди йдуть від нього гроші з огляду на те, що «зелений» тариф в Україні краще було б назвати «золотим». Як виявилося, гроші йдуть на Кіпр та (йшли раніше) на Британські Віргінські острови. Про це свідчать дані звітів кіпрських компаній Козицьких, які ми отримали та проаналізували. Найцікавіші фрагменти з них я опублікую нижче.

Отже, «зелений» бізнес Козицьких у публічній площині позиціонується як знову-таки група компаній ЕКО-ОПТІМА. Проте юридично цей бізнес не є структурований, а являє собою численну мережу ТОВ, які володіють та управляють побудованими та запроектованими вітро- та сонячними електростанціями. Ці «товки» мають різний склад акціонерів, єдиною їхньою спільною ознакою є наявність серед числа акціонерів Зиновія Козицького. При цьому в деяких ТОВ він представлений і напряму (як громадянин України – власник частки ТОВ) і опосередковано як кінцевий бенефіціар офшорних компаній – власника частки ТОВ.

 Значима частина усіх активів Козицьких в сфері «зеленої енергетики» структурована на основі мережі кіпрських офшорних компаній, кінцевим бенефіціаром якої є Зіновій Козицький.

 Кожна ТОВ володіє окремим об’єктом «зеленої енергетики», з окремими дозволами, тарифами, правом власності чи оренди на відповідні земельні ділянки. Вказаний перелік ТОВ не є вичерпним у переліку об’єктів «зеленої енергетики» Козицьких, частина ВЕС та СЕС були переоформлені напряму на Зіновія Козицького, як наприклад ТОВ «Сокальський вітропарк».

Ключовою офшорною компанією в цій структурі є кіпрська ZMS ENERGEE LIMITED, зареєстрована в жовтні 2020 року, єдиним власником якої є безпосередньо Зіновій Козицький.

 Кіпрська ZMS ENERGEE LIMITED є прямим правонаступником однойменної компанії з Британських Віргінських островів (BVI), яка діяла з 2016 року та була попереднім власником кіпрських офшорів IVENA, DERAVEST, POLIVEST, ZMS HOLDING. Компанію з BVI було ліквідовано в 2020 році.

 Вірогідно, що зміна юрисдикції ZMS ENERGEE LIMITED з BVI на Кіпр, підготовлена та здійснена в 2020 році, є наслідком вимоги європейських кредиторів кіпрської DERAVEST LIMITED, власником якої до 2020 року була саме компанія з BVI. Кіпрська DERAVEST LIMITED отримала пільговий кредит у розмірі 4,9 млн євро від Європейського банку реконструкцій та розвитку (за участі Данського Кліматичного Фонду та фінського Нордік Банк) на реалізацію проекту вітроелектростанції Старий Самбір-2. Схоже, що європейські кредитори попросили Козицьких мати совість і прибрати зі структури власності цілком анонімні офшори з віргінських островів.  

 Також варто зауважити, що одним з директорів кіпрської DERAVEST LIMITED є Олексій Пархомчук, інвестиційний директор в данському інвестиційному фонді для країн, що розвиваються (IFU), який є одним зі співінвесторів проекту Старий Самбір-2. Роль Пархомчука на посаді директора в DERAVEST LIMITED (вірогідно) полягає в контролі за цільовим використанням інвестиційних коштів та платіжною дисципліною в компанії.

 Структурування бізнесу з використанням офшорних компаній є поширеною схемою в українських реаліях. Основними аргументами власників бізнесів є зручність інвестування у проекти в Україні та можливість захисту активів та інвестицій. Проте дворівнева структура кіпрського сегменту «зеленого» бізнесу Козицьких свідчить, що основною метою побудови такої структури є не захист активів, а податкова оптимізація українських ТОВ, яка здійснюється за рахунок фінансових операцій між ТОВ та кіпрськими компаніями, які фактично належать одному власнику.

Як оптимізують Козицькі – порожня оболонка, керована з України, і кредити пов’язаним структурам

Згідно з фінансовими звітами офшорної компанії IVENA LIMITED, до 2019 року ця компанія виконувала функцію «фінансового хабу» для бізнесу Козицьких, на рахунки кіпрської IVENA LIMITED надходили платежі від українських ТОВ (як «зеленого» бізнесу, так і нафтогазового), і з цих же рахунків IVENA LIMITED здійснювалися платежі на інші кіпрські компанії Козицьких та надавалися «позики» українським ТОВ, які належать Козицьким. Таким чином з балансів українських ТОВ виводилися з-під оподаткування «надлишкові» доходи, за рахунок яких через кіпрські рахунки фінансувалися інші проекти Козицьких в Україні, які в подальші роки «повертали» позики зі своїх доходів кіпрській IVENA LIMITED, так само зменшуючи прибуток, з якого слід сплатити податки в Україні.

 За 2020-2022 роки лише через IVENA LIMITED «пройшло» щонайменше 20 млн євро. Це мінімальна орієнтовна сума, яку протягом трьох років вдалося «ухилити» Козицьким від оподаткування в Україні виключно завдяки «роботі» одного, підкреслюю, кіпрського офшору.

Державні банки кредитують родинний бізнес

Офшорна компанія IVENA LIMITED, яка виконувала (виконує) функції «фінансового хаба» для бізнесу Козицьких, в період 2018-2022 років виступала поручителем та гарантом за кредитами інших компаній Козицьких. Так IVENA LIMITED передала в заставу акції ТОВ «Орівська ВЕС» та ТОВ «Самбірська сонячна станція» під забезпечення кредиту в 42 млн євро, отриманого від державного УкрЕксімБанку. Ще за двома кредитами в УкрЕксім та УкрГазБанку IVENA LIMITED виступила гарантом за кредитами на суму майже 15 млн євро.

Тут виникають величезні питання до керівництва вказаних банків. Бо поручительство кіпрського офшору і застава у вигляді акцій, якими він володіє, є сміховинними аргументами для банку. Будь-який інший учасник галузі, який прийшов би в Укрексім за кредитом у 40 млн євро за поручительством кіпрської офшорки, був би «посланий» безпосередньо з порога. Бо це поручительство нічого не варте, і у разі недобросовісної поведінки позичальника банк просто втратить гроші. І від видачі кредитів під такі «гарантії» за кілометр тхне корупцією.

 За цим же кредитом в УкрГазБанку на 5,1 млн євро одним із поручителів виступав в тому числі і діючий голова Львівської ОВА Максим Козицький. Є цілком очевидним, що кредитування державними грошима родини одного з топ-чиновників держави – ситуація, яка містить ознаки конфлікту інтересів та глибинної корупції.  

Недостовірне декларування Максима Козицького – «забув» про офшор

У фінансових звітах кіпрської компанії Козицьких DARVEST LIMITED в розділі «Зобов’язання перед пов’язаними особами» зазначаються дані щодо діючого голови Львівської ОВА. З одного боку, це можна трактувати, що Максим Козицький залишається пов’язаною особою з цією компанією і відповідно іншими кіпрськими та українськими компаніями «зеленого» бізнесу Козицьких. З іншого боку, наявність зафіксованої заборгованості кіпрської компанії вимагає від Козицького наявність такого боргу декларувати.

Висновки: власників неправильних офшорів викриває Гетманцев, власники правильних офшорів – очолюють ОВА

Отже, що у сухому залишку ми бачимо у діяльності родини пана Козицького:

1. Ухиляння від сплати податків на сотні мільйонів гривень

Загальна структура «зеленого» бізнесу Козицьких та дані фінансових звітів кіпрських офшорів, які належать Козицьким, свідчать, що дана структура свідомо сформована з метою податкової оптимізації задля зменшення податкового навантаження активів відновлювальної енергетики Козицьких в Україні. За рахунок схеми з наданням внутрішніх позик та кредитів значима частина прибутку від діяльності українських ТОВ перераховується на рахунки кіпрських компаній та оподатковується за низькими офшорними ставками, в той час як до державного бюджету України відповідний податок на прибуток не сплачується.

2. Кредитування сімейного бізнесу державними банками

Бізнес Козицьких отримував кредитне фінансування УкрЕксімБанку і УкрГазБанку, при цьому в якості застави та поручительства під забезпечення цих багатомільйонних кредитів використовувалися активи та гарантії кіпрських офшорних компаній Козицький та персональні гарантії самих Козицьких, зокрема і чинного голови Львівської ОВА Максима Козицького. Такі застави та поручительства несуть додаткові ризики для державних банків.

3. Очевидний конфлікт інтересів і глибинна корупція

Цілком вірогідно, що при отриманні та обслуговуванні кредитів у державних банках та в міжнародних фінансових структурах, додатковим аргументом на користь «зеленого» бізнесу Козицьких є факт перебування Максима Козицького на посаді голови Львівської ОВА, області де сконцентровані усі активи «зеленого» бізнесу Козицьких.

За даними актуальної фінансової звітності кіпрських компаній Козицьких та аналогічних звітів за попередні роки, Максим Козицький є пов’язаною особою, що означає його можливість впливати на істотні рішення цих компаній та залученість в управління. Згідно із законодавством, чинні посадовці не можуть бути задіяними до управління активами.

4. Кредитування нафтогазового бізнесу прибутками від «зеленого» тарифу

Через кіпрські офшорні компанії Козицьких відбувається перерозподіл коштів між різними українськими ТОВ, зокрема ТОВ «Бурова компанія Горизонти», «Нордік-Буд», «Георозвідка», які займаються видобутком вуглеводнів і не є частиною бізнесу відновлювальної енергетики. Така схема дозволяє використовувати кредитні кошти, отримані на реалізацію та розвиток активів «зеленого» бізнесу, для розвитку свого нафтогазового бізнесу. І це вже плювок в обличчя не тільки українському суспільству, але й західним «зеленим» донорам.

Тож чутки про «кінець епохи офшорів», які нам анонсував пан Гетманцев, виявилися трохи перебільшеними. А спроби видати бажане за дійсне пояснюються дуже просто: згідно з опитуваннями, для 77,1% українців неприпустимо, щоб найвищі посадові особи в державі і провідні політики володіли офшорними рахунками за кордоном. Але, на жаль, це досі так, і ситуація з 2019 року якщо і змінилася, то тільки у гірший бік.