Китайська пастка. Геополітичні наслідки

Торгова війна між США та Китаєм, розпочата Дональдом Трампом ще під час його першого президентського терміну, виходить на новий рівень.

Трамп оголосив про запровадження додаткових 100% тарифів на китайські товари з 1 листопада, що, за його словами, є відповіддю на «зловісний і ворожий» контроль Пекіна над експортом рідкоземельних мінералів (REM).

Цей крок не лише посилює економічний тиск на Китай, а й підкреслює стратегічну вразливість Заходу в ланцюгах постачання критично важливих ресурсів.

Аналізуючи останні події, можна побачити, як рідкоземельні елементи перетворилися на ключовий важіль, а фактично — на зброю гібридної війни у геополітичному протистоянні, де тарифи служать не просто інструментом торгівлі, а проксі для ширшої економічної війни.

Тарифна політика Трампа: від риторики до дій

Від самого початку свого другого терміну Трамп позиціонував Китай як «найважливішого та найнебезпечнішого суперника» Америки. Внутрішні дебати у Білому домі, як зазначається в документальних джерелах, були найгострішими саме навколо тарифів, які розглядалися як засіб для «великої економічної війни» з Пекіном.

Трамп, не заглиблюючись у деталі політики, але інтуїтивно фокусуючись на Китаї, витрачав значну частину зустрічей — до 30 хвилин із двогодинних обговорень — саме на цю тему. Його підхід апелює до базових інстинктів: використовувати «грубі інструменти», щоб продемонструвати перемогу над «переможеним» опонентом.

Останні кроки підтверджують цю лінію. У квітні 2025 року адміністрація Трампа знизила тарифи на дешеві імпортні товари з Китаю зі 120% до 54%, включно з мінімальним порогом для посилок із Китаю та Гонконгу.

Це сприйняли як тимчасову поступку під час переговорів, але насправді вона лише маскувала підготовку до ескалації. До жовтня Трамп різко змінив курс: додаткові 100% тарифів на всі китайські товари, включно з електронікою, яка раніше частково звільнялася.

Як заявив міністр торгівлі Говард Лутнік, ці винятки можуть бути замінені на «інші збори» у майбутньому, що сигналізує про готовність до подальшого посилення. Ринки відреагували миттєво: акції різко впали, а інфляція, яка вже послабила ринок праці, ризикує зрости ще більше.

Така тарифна стратегія Трампа — це не просто протекціонізм, а спроба перебудувати глобальні ланцюги постачання. Однак вона ігнорує реальність: США сильно залежать від Китаю у високотехнологічних галузях, де рідкоземельні мінерали відіграють вирішальну роль.

Рідкоземельні ресурси: китайська пастка для Заходу

Китай контролює близько 80% світового видобутку та переробки рідкоземельних елементів — групи з 17 металів, необхідних для виробництва високотехнологічної продукції: електромобілів, вітрових турбін, смартфонів, військової техніки тощо.

Ця монополія стала потужною зброєю у торговій війні. У відповідь на тиск Трампа Пекін у квітні 2025 року призупинив експорт REM і магнітів, необхідних для передових технологій.

«Це допоможе нашим виробникам залишатися у ситуації, коли вони не можуть виробляти ключові товари, — але Китай може?» — запитує Томас Фрідман у своєму аналізі для The New York Times, підкреслюючи абсурдність ситуації для американської сторони.

Експерти, такі як Майлз Ю з Hudson Institute, наголошують, що Китай використовує REM не лише як економічний, а й як стратегічний інструмент.

У подкасті China Insider обговорюється, як Пекін прагне послабити вплив США в регіонах на кшталт Близького Сходу, пропонуючи арабським країнам розрахунки в юанях замість доларів.

Трамп, своєю чергою, критикує це як «захоплення контролю над ринком рідкоземельних елементів», вбачаючи в ньому загрозу національній безпеці. У жовтні він прямо звинуватив Китай у використанні домінування на ринку REM як «переговорного козиря» в торгових суперечках.

Для США це означає подвійний удар: тарифи підвищують ціни на імпорт, а дефіцит REM паралізує виробництво. Американські союзники, включно з Європою, також залишаються вразливими — Захід у цілому залежить від китайських поставок.

Пропозиції щодо диверсифікації, такі як розробка власних шахт в Австралії чи США, потребують років, а не місяців, і стикаються з екологічними та економічними бар’єрами.

Геополітичні наслідки: хто виграє від ескалації?

Аналітики сходяться на думці, що торгова війна Трампа ризикує обернутися проти США. Китай, попри внутрішні виклики, демонструє стійкість: призупинення експорту REM — це виважений стратегічний крок, покликаний змусити Вашингтон до компромісів.

Як зазначає Фрідман, ключове питання — «якою має бути мета?» Трамп зосереджується на швидких перемогах, але ігнорує довгострокові ризики: ослаблення долара, зростання інфляції та втрату лідерства у сфері технологій.

З геополітичного погляду, ескалація посилює розділення світу на блоки. Китай зміцнює зв’язки з «Глобальним Півднем», пропонуючи альтернативи американському домінуванню, тоді як трампівський наратив America First ізолює США навіть від союзників, невдоволених тарифами.

У контексті рідкоземельних ресурсів це може призвести до створення «ресурсного блоку» під егідою Пекіна, де Захід опиниться в ролі споживача, а не виробника.

Підхід Трампа спрямований на спробу змусити Китай сісти за стіл переговорів, як це було у 2018–2019 роках, коли Сі Цзіньпін особисто зустрічався з лідерами G20.

Якщо Вашингтон зможе залучити союзників до спільних інвестицій у REM, це послабить китайську монополію. Але поки що, як показують останні події, торгова війна еволюціонує в ресурсну, де ставки — не лише економіка, а й глобальна перевага.