Срібляник міліарісія – наслідування князями Київськими візантійської платіжної одиниці, що до тепер знаходять на Тамані та у Східному Криму.
Про це на своїй сторінці у Facebook написав співробітник Інституту історії України Національної академії наук Олександр Алфьоров.
Водночас за його словами, на реверсі й аверсі вказаних монет не побачиш знаків і зображень жодного із давньоруських правителів.
«Прикметно, що подібні знахідки є і на материковій Україні, зокрема у Черкаській та Чернігівській областях. Їх карбування стало необхідним для забезпечення тогочасного ринку срібною монетою. Для того, щоби у людей не викликали підозри якісь нові номінали – наші тмутараканські володарі карбували монету, що була за розміром і вагою, як візантійська, мала ті ж зображення, але... написи на ній були у кращому разі перемальовками, у гіршому – крапочками. Тобто, монети на грамотність не проходили жодної перевірки, але й, очевидно, і населення Тмутаракані чи то купці зі Сходу – не дуже вчитувалися (вміли чи ні – це інше питання). Цікаво, що подібні імітації карбували для себе на Півночі й скандинави», – стверджує Олександр Алфьоров.
Історик додає, наявність міліарісії свідчить про існування сильної князівської влади у Тмутаракані, яка змушувала місцеве населення брати до використання монету, що по суті не відповідала номінальній вартості срібла.
«Датуються ці монети другою половиною X – першою половиною XI століть. І, до слова, ми не знаємо, коли точно Тмутаракань увійшла до складу Русі. Скоріше за все – час Святослава Хороброго. Якщо так, то слід визнати, що вже в часи Святослава християнами Русі мав опікуватись митрополит Ґотський, до канонічної території якого входила Тмутаракань. Інший цікавий аспект – Тмутаракань була землею, яка входила до складу Чернігівського князівства – це, власне, до питання чий все-таки Крим», – зазначив вітчизняний науковець.
Між тим, як раніше вже повідомляв "Останній Бастіон", на території тимчасово окупованого кримського міста Керч російські археолоґи здійснюють незаконні розкопки.