Корупційні схеми ГУР

Завдяки публікації Михайла Ткача про діяльність очолювана Олексієм Петровим підприємства «Спецтехноекспорт», політично стурбовані громадяни з подивом довідались про те, що в складі Головного управління розвідки Міноборони діють суто комерційні заклади, які, наприклад, торгують зброєю.

Напевно, читацька громадські здивується ще більше, коли узнає, що ГУР МО володіє колосальними земельними масивами, де вирощує сільгоспкультури в Миколаївській області й торгує власним урожаєм.

Про джерела доходів Буданова я розповім іншого разу, а зараз нагадаю, що я писав колись про нинішнього керівника «Спецтехноекспорту» Олексія Петрова – колишнього начальника 5 управління Департаменту контррозвідки СБУ, чиї агент, згідно з офіційною версією слідства, вбили журналіста Павла Шеремета.

«За часи злочинного режиму Олексій Геннадійович обіймав непильну, але високодохідну посаду заступника начальника Управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Головного управління СБУ в Києві та Київській області.

Об’єктом його професійного інтересу було, насамперед, державне підприємство «Укрспирт», де Петров контролював (напевно, безплатно) кожну «ліву» цистерну спирту, вироблену під патронатом Олексія Чеботарьова – знаменитого «Чеби», вихідця з кримінального угруповання «Прища», який до сьогоднішнього дня продовжує контролювати (кажуть, разом з Петровим) нелегальне виробництво спирту в Україні.

Щоправда, на відміну від Петрова, «Чеба» змушений розвивати спиртову галузь Неньки з території Російської Федерації, оскільки оголошений у розшук через причетність до викрадення в січні 2014 року Ігоря Луценка та Юрія Вербицького.

У 2012 році Петрову довелось покинути СБУ: наступні два роки він протирав штани на посадах офіцера діючого резерву в НЕК «Укренерго» та Міністерстві регіонального розвитку та будівництва.

Причиною став чималий скандал, що вибухнув після того, як банкір-аферист Павло Борулько заявив, що він передав Олексію Петрову гроші за закриття кримінальної справи №600, яка розслідувалась у Головному слідчому управлінні СБУ.

При цьому ще одним посередником мав виступити нинішній директор Національного антикорупційного бюро України (а на той час – керівник адвокатської компанії «Юридичні гарантії») Артем Ситник».