Кравченко на вихід: навіть звільнитися без конфузу не вийшло
Навіть наприкінці каденції генпрокурор не розібрався у процедурі власного звільнення.
За час перебування на посаді генерального прокурора Руслан Андрійович так і не знайшов часу відкрити Конституцію України й прочитати, чим відставка генерального прокурора відрізняється від його звільнення. Відставка — це наслідок недовіри, яку генеральному прокуророві висловлює Верховна Рада. В історії України шляхом відставки посади позбулися два генпрокурори: Віктор Пшонка й Руслан Рябошапка.
Для відставки генерального прокурора не потрібні ані його заява, ані указ президента — тільки волевиявлення конституційної парламентської більшості, оформлене у вигляді постанови Верховної Ради України.
Що стосується Руслана Кравченка, то він може хіба що написати заяву на ім’я президента України про звільнення з посади. У разі надходження такої заяви її має спочатку розглянути Верховна Рада України. Якщо Верховна Рада надасть згоду, президент України видасть відповідний указ.
Колись про поета Баркова говорили: «Жив грішно й помер смішно». Руслан Андрійович, дякувати Богові, не помер, але без сміху навіть звільнитися з посади генпрокурора не може.
До речі, я ще 4 вересня 2026 року у своєму Telegram-каналі звернувся до заступника генерального прокурора Олексія Хоменка з пропозицією повернутися на посаду першого заступника.
Бо інакше в разі звільнення Кравченка обов’язки генерального прокурора виконуватиме Марія Вдовиченко з усіма репутаційними наслідками.
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»
