Угорщина досі живе в умовах "медового місяця" з російською нафтогазовою трубою. Але Україна не платитиме за це своєю кров'ю.
Нам всім хочеться, щоби наші союзники на своєму Олімпі приймали блискавичні рішення, призводячи до невідворотної поразки мордору і його краху.
Але правда жорсткіша: Олімпу нема, в європейській політиці є інтриги та позиційні війни. Війною інтересів стала шоста хвиля санкцій в Європейському союзі, де всі 27 країн мають одностайно схвалити, зокрема, повну відмову від російської нафти.
Боротьба за появу ембарго на російську нафту – на передовицях європейської та світової преси. Драма розгортається і публіка стежить за заявами Вктора Орбана та Європейської комісії значно уважніше, ніж за Євробаченням.
Ворог не намагається навіть "зберігати обличчя" своїх посіпак та використовує тактику розбитих вікон. Створити одне виключення, потім друге, потім третє...
Намагання Угорщини отримати собі "виключення з санкцій" під різними приводами – банальна спроба знайти слабке місце в єдності ЄС. Заяви Орбана про те, що країна не виживе без російської нафти, не витримують ніякої критики.
Навіть Міжнародна енергетична агенція – аналітичний центр, який пророкував "шок" від енергетичних санкцій – визнала: будь-яка країна світу може порівняно швидко адаптуватися до життя без російської нафти. Власне мета Угорщини – дати приклад іншим.
За ними про "виключення" починають говорити Греція, яка заробляє на танкерах, Словаччина, Болгарія. Нічого особистого – просто бізнес, і Кремль це використовує.
Олімп поки ще продовжує спроби домовитися з використанням усіх наявних можливостей. Традиційні інструменти – фінансові бонуси та додаткові фонди.
Проте, навіть ці, зазвичай дієві інструменти, цього разу не спрацьовують та не наближають до ухвалення такого потрібного рішення з запровадження ембарго. Не допомогли навіть "привіти" від лідерів G7, які недвозначно нагадали: російська нафта фінансує російську зброю, яка сьогодні вдаряє по лікарнях і нафтопереробних заводах в Україні, а завтра буде націлена глибше в Європу.
Ставки вже захмарні та зростають навіть для президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляйн. Їй доводиться забезпечувати єдність ЄС, а керованість блоку постійно під загрозою, бо не треба недооцінювати мордор.
Орки добре знають слабкі місця Олімпу і коли на кону загроза назавжди втратити найбільш привабливий ринок і прибутки від нього, то очікувати швидкої й безболісної перемоги над ними не варто. Так само не варто створювати надмірні очікування, на кшталт "рішення по ембарго буде прийнято протягом 24 годин", бо це не про рішення, а про запеклу та складну боротьбу, яка всіх нас випробує на витривалість та стресостійкість.
І тут не має легких шляхів, бо втрачають усі. У такій дипломатичній битві неможливо просто стояти осторонь і чекати поки на Олімпі все владнають.
Орбан піймав кураж і вважає, що він всіх обіграє, бо правила не для нього, а російська труба продовжить постачати нафту та статки. Шанси на запровадження ембарго досі є.
Європейські дипломати шукають рішення другий тиждень поспіль. І це вже стосується не тільки європейського Олімпу, а й країн G7 та навіть G20.
Але так сталося, що ця труба йде через Україну. І ця труба під нашою юрисдикцією, і наша позиція може суттєво вплинути на можливості Орбана насолоджуватися грою на Олімпі.