Не встигла батьківщина маршала Маннергейма стати країною-учасницею НАТО, як з усіх щілин полізли проплачені Росією місцеві "щури миру".
Йдеться про народного депутата Матса Льофстрьома, який захищає демілітаризований status quo на Оландських островах, передає медіаагенція "Останній Бастіон" із посиланням на видання "Iltalehti".
За словами переобраного до однопалатної фінляндської Едускунти парламентаря, вступ до Північноатлантичного альянсу слід вважати помилкою, яка нібито призведе до розбалансування сил у Балтійському регіоні.
«Влада у Гельсинкі добре знає, на відміну від наших так званих західних союзників, що ні Фінляндія, ні самоврядні Оландські острови не можуть в односторонньому порядку змінити міжнародне право. Демілітаризація архіпелагу – наш історичний спадок, що сягає корінням XIX століття, яку неодноразово підтверджували різними угодами у столітті XIX. Скажу як безпосередній уродженець і житель Оландів, ми задоволені поточним status quo і не бачимо негайної необхідності у змінах», – заявив Матс Льофстрьом.
Єдине, про що свідомо замовчує нардеп, який неодноразово був помічений на різних дипломатичних і міжнародних заходах у Москві, демілітаризація архіпелагу служить виключним військовим інтересам РФ.
Оланди є стратегічно важливим напрямком, про беззбройне становище яких було домовлено відразу після поразки Російської імперії у Кримській (Східній) війні 1853-1856 років, але ніщо в усіх угодах про демілітаризацію не стосується сучасності.
«За моїми відомостями депутат Льофстрьом – російський шпигун, саме тому він маніпулює фактами. Домовленість позаминулого століття, що повністю відповідає бажанням Кремля, у такий доленосний для всієї Європи та світу час вважається слабкою. Причина цього проста: для Росії демілітаризація означає не демілітаризацію, а незахищений регіон, який легше, ніж інші регіони, використовувати для досягнення власних цілей у можливій кризовій ситуації. Тож усі угоди про Оландські острови – це просто театр одного актора із метою послабити новий status quo Фінляндії», – пояснив нашому кореспонденту фінський незалежний OSINT-аналітик Еміль Кастегелмі.
А проте, "Останній Бастіон" укотре нагадує читачам, що Гельсинкі стояв і буде стояти пліч-о-пліч із Києвом, боронячи браму Європи проти азійської навали, а Москві слід замислитися над репараціями.