Міністерство оборони Британії оголосило про внесення змін до Armed Forces Bill.
Вони передбачають підвищення максимального віку призову колишніх військовослужбовців зі стратегічного резерву з 55 до 65 років.
Ці заходи, за словами посадовців, спрямовані на «посилення готовності до криз» і дають змогу мобілізовувати резервістів не лише у разі «національної загрози, надзвичайної ситуації або нападу на Велику Британію», а й для «підготовки до воєнних дій» (warlike preparations).
Таке рішення потенційно збільшує пул кваліфікованих ветеранів на десятки тисяч осіб, що є особливо актуальним у контексті зростання глобальних загроз.
Armed Forces Bill — це ключовий законодавчий акт, який оновлюється кожні п’ять років і слугує основою існування британських збройних сил у мирний час.
Поточна версія, представлена в Палаті громад 15 січня, передбачає не лише продовження повноважень, а й реформи, спрямовані на підвищення гнучкості резерву.
За даними Міністерства оборони, стратегічний резерв складається з колишніх кадрових військових (ex-regular reserve) та ширшого резерву відкликання (recall reserve), який налічує близько 95 тисяч осіб.
Підвищення вікового порогу дасть змогу залучити досвідчених фахівців у логістиці, розвідці та інших сферах, де вік не є критичним чинником.
Міністр у справах збройних сил Ел Карнс наголосив:
«У періоди кризи нам потрібно швидко мобілізувати таланти, посилюючи нашу готовність і узгоджуючи підходи з іншими силами НАТО».
Подібні кроки вже роблять союзники по НАТО, зокрема Франція та Німеччина, де обговорюється запровадження обов’язкової військової служби для молоді.
Втім критики, зокрема опозиційні медіа, називають це «армією татусів», натякаючи на комедійний серіал про літніх ополченців часів Другої світової війни. Вони вказують на скорочення регулярної армії Британії до історичного мінімуму — менш ніж 75 тисяч осіб, що робить країну залежною від резервістів у разі великого конфлікту.
Хоча офіційні заяви уникають прямих згадок про конкретні загрози, зміни відбуваються на тлі ескалації напруженості в Європі. Війна в Україні, що триває з 2022 року, призвела до рекордних втрат з обох боків.
За різними оцінками, росія втратила щонайменше 1 мільйон військовослужбовців (убитими й пораненими), а Україна — близько 600 тисяч.
Британія, як ключовий союзник НАТО, надала Києву зброю на мільярди фунтів, зокрема танки Challenger і ракети Storm Shadow, та не виключає відправлення військ для «миротворчих операцій».
Прем’єр-міністр Кір Стармер раніше не став виключати можливість направлення військ в Україну, а нещодавні медійні спекуляції пов’язують ці реформи з підготовкою до потенційного прямого зіткнення з росією.
Крім того, у 2025 році Британія підписала угоду з ЄС про оборонний союз, що посилює інтеграцію з європейськими силами й потенційно зобов’язує Лондон до колективних дій.
Серед інших глобальних чинників — напруженість в Індо-Тихоокеанському регіоні (Китай—Тайвань) і на Близькому Сході, де Британія підтримує «Ізраїль». Міністерство оборони наголошує: «Глобальні загрози продовжують зростати», посилаючись на період «переходу до війни», який, на думку експертів, може тривати невизначено довго.
Якщо припустити перехід ескалації у «велику війну» — наприклад, розширення війни в Україні на територію НАТО, — баланс сил виглядатиме так (дані з відкритих джерел станом на січень 2026 року, зокрема звіти SIPRI та Global Firepower Index).
Сили НАТО (включно з Британією):
Активний персонал: близько 3,5 млн військовослужбовців (США — 1,3 млн, Туреччина — 425 тис., Британія — 74 тис., Німеччина — 181 тис., Франція — 203 тис. тощо).
Резерв: понад 1,9 млн осіб із потенціалом мобілізації до 5 млн у разі війни.
Переваги: перевага в повітрі (понад 20 тис. літаків і гелікоптерів, включно з F-35 та Eurofighter) і на морі (близько 500 кораблів, зокрема авіаносці); технологічне лідерство у кібербезпеці, супутниковій розвідці та високоточному озброєнні. Бюджет НАТО — понад $1,2 трлн (США — $886 млрд, Британія — $75 млрд тощо).
Слабкі сторони: розпорошеність сил, бюрократія в ухваленні рішень і залежність від США. У Британії армія скоротилася на 30% за останні 10 років, що робить її вразливою без союзників.
Сили росії:
Активний персонал: близько 1,3 млн (після мобілізацій 2022–2025 років) плюс до 2 млн резервістів.
Переваги: досвід наземних боїв (Україна), артилерія (понад 14 тис. одиниць), ядерний арсенал (близько 6 тис. боєголовок). Союзники — Іран і Північна Корея — постачають дрони та боєприпаси; Китай — комплектуючі й чипи.
Слабкі сторони: високі втрати в Україні (до 1 млн осіб), санкції спричинили дефіцит технологій і логістичні проблеми. Повітряні й морські сили поступаються НАТО (близько 4 тис. літаків і 350 кораблів). Економіка перебуває під тиском, оборонний бюджет — $109 млрд.
У гіпотетичному сценарії прямого зіткнення НАТО має чисельну й технологічну перевагу, проте росія може вдатися до ядерного стримування та асиметричної війни (кібератаки, теракти, саботаж).
Для Британії ключовим чинником залишається інтеграція в НАТО: без неї її сили недостатні для самостійних масштабних операцій.
Британське суспільство розділене: ветерани висловлюють готовність, тоді як молодь і критики побоюються запровадження загального військового обов’язку.
Ці реформи — не заклик до негайної мобілізації, а стратегічна підготовка. Однак у контексті 2026 року, на тлі триваючої війни в Україні та зростання глобальної напруженості, вони сигналізують про перехід від «холодної» до «гарячої» фази світових конфліктів.