Цього дня народився відомий угорський єврей-винахідник Дéнніш (Ґюнсцберґ) Ґáбор. Він знаний у світі як «батько голографії».
Вже у ранні роки він виявив інтерес до фізики, повідомляє видання Popular Science. Разом зі своїм молодшим братом Дьордєм відтворював у домашній лабораторії досліди, про які читав у спеціалізованих книгах і журналах.
На рахунку Ґабора безліч наукових досягнень, у тому числі винахід ртутної кварцової лампи. Але головним його відкриттям стало створення голографії у 1947 році, яка отримала комерційний розвиток лише після створення лазера у 1960 році.
Проте тільки у 1970-х стало зрозуміло, що винахід угорського єврея, який виїхав спершу до Британії, а потім — до Америки, змінив світ. За це науковець і отримав Нобелівську премію із фізики (1971).
Голографія стала невіддільною частиною сучасної науки та техніки. Вона знайшла застосування у спектроскопії, фотограмметрії, мікроскопії та голографічної інтерферометрії, а також у справі запису інформації й створення захисних пристроїв для документів.
Сьогодні, у XXI сторіччі, активно розвивається голопортація, а, наприклад, у Кембриджі запроваджують навчання медиків за допомогою голографічних пацієнтів. До того ж деякі принципи побудови голограми цілком застосовні до нашого Всесвіту.
У своїй Нобелівській промові Ґабор сказав: «Соціальні наслідки нових технологій величезні... Багато хто підозрює, що природа людини чудово пристосована до того, щоби вивести нас із джунґлів і печер на сучасну високу стадію промислової індустріалізації, але не до того, щоб упродовж тривалого часу безтурботно перебувати на цій висоті».
Раніше медіаагенція «Останній Бастіон» повідомляв про те, що фізик Рон Маллетт оголосив про створення передового математичного рівняння. За його словами, воно відкриває шлях до подорожей у часі.