Мільйони на вітер: інтерсептори проти шахедів
Офіс простих рішень не працює. Компетенцій не вистачає. Це вам не кіно знімати.
Під Києвом шахедами розбомбили логістичний центр «Епіцентру», горіло довго; компанія заявила, що загальні збитки від ворожих атак з початку війни вже перевищили 1 млрд доларів. А за три дні до цього Володимир Зеленський заявив, що для знищення 800 шахедів потрібно приблизно 1 600 дронів-перехоплювачів. Який зв’язок між цими двома подіями? — Прямий.
Нагадаю: з початку цього року військово-політичне керівництво країни зробило в організації ППО ставку на дрони-перехоплювачі. Обіцяли скупити на ринку всі інтерсептори «на корені», поставили завдання виробляти їх усе більше, виділили мільярди гривень на цю програму. А шахеди все літають і літають. У чому проблема?
Дрони-перехоплювачі — це фактично ті самі керовані оператором FPV-дрони, адаптовані для пошуку й знищення повітряних цілей. Така собі ерзац-ракета з осколково-фугасною бойовою частиною; кращою оптикою — але в небі важко орієнтуватися й знаходити швидкісні, маневрені цілі; з хорошою нічною оптикою (тепловізором) вони ефективніші при використанні вночі.
Переваги перехоплювачів: відпрацьована технологія, вирішені організаційні питання — та сама група FPV-операторів, яка працює в «кіль-зоні», може перехоплювати й повітряні цілі; відсутність дорогого обладнання (при роботі вдень по розвідниках противника; уночі проти шахедів — усе складніше); уявна «дешевизна» рішення, виправдана при роботі проти ворожих розвідників, але не проти шахедів.
Ще один важливий «плюс» — дрони-перехоплювачі з китайських дроно-комплектів дозволили «успішно» вирости відомим «молодим обдаруванням» — фірмам, які з’явилися півтора-два роки тому й відразу захопили левову частку ринку через близькість до влади. Коротше кажучи — на інтерсепторах легко заробляти «своїм» людям: юристам, локейшин- і піар-менеджерам, кінопродюсерам.
Очевидні мінуси дронів-перехоплювачів яскраво проявилися при спробах використати їх для відбиття масованих безпілотних атак шахедів. Саме тому в мережі мало відео успішних перехоплень шахедів дронами-перехоплювачами, незважаючи на заяви (зокрема й президента) про збиття 100–150 шахедів FPV-дронами за ніч. Багато відео немає — тому що багато збиттів немає. І не буде.
Виявилося, що на кожен бойовий виліт дрона потрібен оператор — без оператора дрони не літають. І якщо шахеди летять зграєю — 20–100 штук з інтервалом 1–2 хвилини, — то треба на їхньому шляху «посадити» як мінімум 100–200 операторів, щоб спробувати перехопити цей рій.
Зрозуміло, що стільки операторів у нас немає в одному місці. Ці оператори й дрони неминуче заважатимуть один одному: працюючи на однакових або близьких частотах, вони створюють взаємні перешкоди, атакують одну й ту саму ціль кількома дронами та пропускають інші шахеди під час колективної атаки.
Виявилося також (що взагалі давно відомо), що час реакції групи перехоплення на пролітаючий шахед занадто великий — просто не встигають розгорнутися; час польоту коптера-перехоплювача вкрай обмежений — до 20 хвилин у найкращому випадку; швидкості перехоплювача не вистачає, щоб наздогнати шахед, і вдача може бути тільки тоді, коли запускаєш його прямо перед шахедом і встигаєш знайти ціль у нічному небі — а знайти шахед вночі в небі — це взагалі квест.
Крім того, легкі дрони-перехоплювачі не можуть працювати за сильного вітру, а в дощ або сніг їхні камери нічого не бачать, натомість шахеди літають практично в будь-яку погоду.
І тут ми згадаємо заяву Володимира Зеленського: на знищення 800 шахедів потрібно 1 600 перехоплювачів. Прямо як із рекламної брошури фірми-виробника дронів-перехоплювачів. Навіть якщо ймовірність збиття шахеда становить 0,5 — тобто з двох атак одна успішна — це, знову ж таки, в ідеальних умовах: погода дозволяє, оператор досвідчений, екіпаж злагоджений, радар дає цілевказівку, а шахед ніби стоїть на місці, немов дрон-розвідник.
У реальності все набагато складніше: досвідчених операторів для роботи в небі вночі дуже мало; екіпажі давно відправлені на фронт як «некритично важливі елементи ППО»; радарів для виявлення шахедів у ЗСУ вкрай мало; шахеди летять щільним клином, і запустити другий дрон-перехоплювач, якщо перший не влучив, оператор просто не встигає.
Ось чому згорів логістичний центр «Епіцентру», і згоріли сотні, якщо не тисячі, інших бізнес-об’єктів та об’єктів інфраструктури; зруйновано житлові будинки і загинули люди. Це «просте рішення», вигадане «офісом простих рішень», не працює. Зате «свої» компанії-виробники перехоплювачів уже заробили десятки мільйонів доларів і, ймовірно, зароблять ще сотні мільйонів.
Якби «Епіцентр» виділив зі своїх доходів хоча б частину, еквівалентну 10% втрат від повітряних атак — 100 млн доларів від 1 млрд доларів — на ці гроші вже давно можна було б розробити власну малу ЗРК або придбати сучасні комплекси на кшталт «Панциря» чи «Залізного купола», створити ракети проти дронів, аналогічні шведській Saab Nimbrix або американській Hydra 70 APKWS.
Малі зенітно-ракетні комплекси давно довели свої переваги перед дронами-перехоплювачами: всепогодність, максимальна автоматизація (оператора немає), скорострільність — ракети запускаються з мінімальним інтервалом, висока швидкість ракети-перехоплювача, і низька вартість ракети проти дронів — 10–20 тис. доларів при коефіцієнті ураження > 0,9 — тобто десять ракет гарантують знищення дев’яти цілей.
Шість зенітно-ракетних комплексів із достатнім запасом ракет (наприклад, «Панцир-СМД-Е» має боєкомплект 48 ракет, які можна перезаряджати) можуть гарантовано прикрити небо над Києвом та областю. Вартість того самого «Панциря» — близько 14 млн доларів, що значно дешевше за цілу армію неефективних дронів-перехоплювачів.
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»
