Міністру малоросійської культури Ткаченку на замітку
Іванківське подружжя під обстрілами, в окупації врятувало безцінні картини
(Текст подано в оригіналі без виправлень і скорочень зі збереженням авторської стилістики. Увага! Присутня нецензурна лексика).
Реальна історія.
Під час обстрілів 27 лютого в Іванкові спалахнув дах музею. Сторож закладу, який живе неподалік, вийшов з підвалу і побачив пожежу. Вони разом із дружиною вибили вікна і заходилися виносити з охопленої вогнем будівлі картини Марії Примаченко.
"Снаряд вдарив, почало горіти… Ми вирішили, що треба рятувати. Вибили скло і почали виносити. Під обстрілами, під усім цим. Стріляли, а ми виносили, а що робити?" — розповідає сторож.
Де блять тут про потребу хуліярдів коштів для евакуації музеїв, про те, що «а ми не знали, що робить 24 лютого», іванківське подружжя під обстрілами, в окупації врятувало безцінні картини. Там були бої, пожежні не могли доїхати на виклик, у лікарні оперували без світла — і сторож та його дружина зробили просто неймовірні речі.
Цілий рік західна розвідка повідомляла зелених про загрозу великої війни. Вибачте, але музеї Маріуполя, Харкова, Іванкова, Чернігова можна було евакуювати, як ті, що знаходяться близько до ворожих кордонів.
Міністра Ткаченка треба гнати сцяними тряпками, бо його влаштовує Україна аля Білорусь. Де наш Лукашенко це Зеленський.
