"Миронівский хлібопродукт" несправедливо отримує дотації з бюджету, - ЗМІ
Юрій Косюк, власник торгівельної марки "Наша Ряба" (МХП) стверджує у своїй колонці, що його дітище справедливо отримує кошти з бюджету за принципом "більше сплатив — більше отримав". Проте це не так, вважає редактор "Економічної правди" Дмитро Дєнков.
Так, власник "Нашої Ряби" вважає абсолютно справедливим, що його компанії отримали 1,4 млрд грн державних дотацій. До речі, це 30% від суми всіх дотацій, наданих державою агропромисловому комплексу за рік.
Основний аргумент Косюка: компанія сплатила найбільше податків — 4,2 млрд грн, вона єдина в списку найбільших платників податків країни і тому заслуговує на найбільші дотації. Але ж агрохолдинг Косюка справді переказав до держбюджету в 2017 році 4,2 млрд грн. Підкреслюю: саме переказав, а не сплатив, стверджує редактор ЕП.
Коли ми купуємо "Нашу Рябу" Косюка, то бачимо на чеку, що саме ми (покупці) сплатили ПДВ — 20% до ціни товару. Що зробили компанії МХП? Узяли цей ПДВ і переказали його до бюджету. Все.
Чи чесно, що МХП та її власник присвоюють собі як заслугу сплачений нами ПДВ при купівлі курятини? Думаю, ні. Адже те, що хтось переказує гроші в бюджет, не означає, що він їх сплачує. Виробники тут виступають лише агентами чи посередниками.
Таким чином агрохолдинг переказав 4,2 млрд грн, але отримав з бюджету ще більше — близько 4,7 млрд грн. Ця сума складається з 1,4 млрд грн дотацій у 2017 році і 3,3 млрд грн відшкодування ПДВ при експорті. В результаті на 1 грн сплаченого ПДВ птахофабрикою її власник міг отримати з бюджету 1,5 грн. Тож аргумент "хто більше сплачує, той більше отримує", мільярдер розуміє по-своєму.
Дотації для МХП це корупційна схема і плекання черговий олігархічної структури, вважає Валерій Гєєц, директор Інститута економікі та прогнозування НАНУ.
"На 2018 рік через держбюджету для дотування АПК було виділено 6 млрд. Гривень. З них 1,4 млрд отримала корпорація "Миронівський хлібопродукт" Юрія Косюка у вигляді чистих дотацій і потім ще 3,3 млрд в якості відшкодування ПДВ при експорті. Тобто всього одна компанія отримала близько 30% від усього дотаційного бюджету. Для порівняння тільки 1 млрд. Пішов на розвиток всього приватного фермерського господарства. І це не нормально.
Що таке "дотація"? Це вид субсидії, виділення коштів з держбюджету для збалансування бюджетів нижніх рівнів. Безоплатна і не вимагає повернення фінансова допомога від переважаючого бюджету - до малого, коли витрати датуємої сторони перевищують доходи. Хіба виділення коштів для МХП можна назвати дотаціями? Ледве. Швидше за кредитування, з відсотками у вигляді сплаченого ПДВ. Але якби все було саме так. Адже на його відшкодування МХП отримує надприбутки. Це корупційна схема і плекання чергової олігархічної структури. У той час, коли домашнє фермерство і малі підприємства ледь зводять кінці з кінцями, оліграхи їздять на Мальдіви, та купують яхти і вілли", вважає Валерій Гєєц.
Малий та середній бізнес повинен отримати дотації, саме ті хто найбілше їх потребує, вважає редактор ЕП.
Усі підприємства в Україні виробляють лише половину аграрної продукції. Іншу половину виробляють домашні господарства. Це найчастіше бабусі, які тримають кілька тварин та город, щоб вижити. Такі люди виробляють 99% картоплі, 77% молока, тримають 67% корів і навіть 45% курей.
Бабусі в селі не є платниками ПДВ, як цього вимагає програма підтримки. Ці люди, відповідно до принципу "більше сплатив — більше отримав" ніяк не можуть претендувати на дотації. Хоча, ймовірно, потребують їх більше, ніж МХП.
Дотації — це, перш за все, спосіб допомогти тим, хто не може звести кінці з кінцями. В Україні є тисячі підприємств, які так само будують і розвивають успішні бізнеси в сільській місцевості і всі ці бізнеси часом потребують державної допомоги.
Також редактор ЕП Дмитро Денков нагадав що: Агрохолдинг Косюка, "за січень-вересень 2017 року отримав чистий прибуток 7 млрд грн.
По-друге, у 2017 році компанія виплатила 2,2 млрд грн дивідендів власникам. За останні п'ять років Косюк виплатив собі та іншим акціонерам 11 млрд грн дивідендів. Усі ці кошти переказані в Люксембург. З них сплачено в бюджет Люксембургу 15% податку.
По-третє, маржа (заробіток) МХП на курятині сягає 38%.
По-четверте, птахофабрики не платять податок на прибуток. Натомість вони сплачують сміхотворний податок за земельну ділянку, на якій розташована птахофабрика. Його сума не перевищує кількох десятків тисяч гривень на одну фабрику.
"Тобто найбільш прибуткова компанія України не платить податку на прибуток, виводить усі прибутки за кордон, там сплачує основні обсяги податків і є лідером з отримання дотацій з українського державного бюджету", робить висновок Дмитро Дєнков.
