Московський журналіст Мухін розповів про російську в'язницю та її мешканців
Московський журналіст Мухін, посаджений в місцеву в'язницю "Бутирка" за неконкретизованим звинуваченням у тому, що він "розхитував політичну ситуацію в Російській Федерації у бік нестабільності, а також прагнув до зміни чинної влади нелегальним шляхом", а потім через 3 тижні звільнений під домашній арешт із забороною користуватися інтернетом і писати статті, опублікував в інтернеті пост про колишніх співкамерників. У статті, зокрема, йдеться:
- "Мразь оперативних і слідчих органів для того, щоб отримувати свою смердючу зарплату, потрібно регулярно« розкривати »будь-які справи і« ставити палиці »у звітах про свою роботу. Ось ця мерзота для цього і фабрикує кримінальні справи, ламаючи людям життя.
У загальній камері зі мною сидів і один з «шахраїв». Я б йому не особливо вірив, якби не обвинувальний висновок у цій справі. Цей документ зобов'язаний прочитати не тільки обвинувачений, але і прокурор, який обвинувачує його в суді, і сам суддя.
Так от, цій людині принесли в камеру від слідчого обвинувальний висновок на 50 тисячах сторінках формату А-4. Ви уявляєте собі документ в 50000 сторінок А-4, заповнений текстом зі шрифтом в 10 кеглів? Якщо читати швидко і не витрачати на сторінку більш ніж 3 хвилини, то буде потрібно 150 000 хвилин або 2,5 тисячі годин, при 8-годинному робочому дні і п'ятиденному робочому тижні - майже 15 місяців! А в обсязі - це півтора десятка пачок розміром із стандартний лист і висотою сантиметрів 40.
Арештанти перебувають в умовах, коли змушені берегти все. І на момент мого сидіння в цій «загальній хаті», частина цих пачок була вже обтягнута старими ганчірками і перетворена на табурети в курилці перед виходом з камери.
А частина паперу все ще використовувалася арештантами для підстилки при очікуваннях в тісних камерах в судах Москви - ними арештанти встеляли підлогу цих камер, щоб на ній полежати, оскільки в суди всіх арештантів забирають автозаками рано вранці, а слухання може бути призначено, скажімо, на 16 -00 годину.
Я б може і не повірив би цьому «шахраєві»-гагаузу, якби не бачив цих пачок його звинувачувального висновку», яке ніхто ніколи не читав в силу того, що його і неможливо прочитати.
Арештант розповів, що коли вони обурилися судді на цинічне беззаконня (ці листи звинувачення навіть не були пронумеровані і в них неможливо було знайти, кого і в чому звинувачують), то суддя їм нахабно заявив, що він може, звичайно, змусити слідчих пронумерувати сторінки звинувачення, але це займе у них ще рік.
Підсудні хочуть ще рік сидіти в Бутирці? Підсудні здалися, і, дивлячись на них, можна було зрозуміти, чому - шкіра людини була смертельно білою. Адже він сидів вже чотири роки (!), без сонячного світла. А прокурор запросив йому 7 років. Скільки йому реально виписав суддя, не знаю, але, в усякому разі, не менше 4-х, вже точно.
У Бутирці в арештантів повна впевненість, що слідчі, прокурори і судді Рашки ні з якою злочинністю не борються, оскільки всі реальні злочинці в РФ просто від них відкуповуються, а садять найбідніших і безмовних. Один наркоман з гіркотою говорив, що слідчий через адвоката запропонував йому перекваліфікувати статтю, за якою обвинувачувався цей наркоман, на легшу, але з розрахунку мільйон рублів за рік зниження покарання. «Але сім'ю і так адвокат розоряє, де я ще гроші візьму?», - нарікав бідний наркоман.
Сиділо у «загальній хаті» і 8 бізнесменів за статтею про шахрайство, правда, бізнесменів «середньої руки» - з тих, яких державні паразити всіх сортів вже розорили до стану, коли відкупитися їм стало нічим. Та й слідчим і суддям потрібно звітувати про боротьбу з «економічними злочинами», тому, за даними з в'язниць і таборів, у Росії вже сидить близько 60000 підприємців, підприємства яких суди Росії розорили.
У середовищі арештантів непомірне продовження терміну слідства має просте пояснення - це нахабне безцеремонне катування. На волі важко уявити собі умови в'язниці - в цих умовах треба побувати, щоб зрозуміти, що значить проводити місяці і роки в замкнутому приміщенні, скажімо, як у камері з усіма зручностями в блоці БС Бутирки - на 10 квадратних метрах відгороджений ширмою унітаз і чотири арештанта.
Це кращі камери Бутирки! З поваги до мене і на вимогу правозахисників, мене перевели із загальної камери в таку. І ось на цій площі ти знаходишся цілодобово місяцями і роками.
Досвідчені арештанти мені з усмішкою розповідали про дієвість ось такого затягування покидьками-слідчими часу слідства: «Приходить такий арештант в хату і заявляє, що він не винен, що його адвокат це доведе.
Місяця через два його настрій падає, через півроку він готовий іти на співпрацю зі слідством, а через рік готовий за своєю, сфальсифікованою слідством справою, все визнати, лише б швидше суд і швидше вирватися з Бутирки на зону». Тобто, правоохоронці використовують продовження строків слідства, щоб тортурами тюремного ув'язнення і підлістю суддів, які не звертають ніякої уваги на доводи адвокатів, змусити невинних визнати себе винним.
Я просидів у Бутирці 20 днів в компанії (рахуючи в двох камерах) 25 осіб. Так от, я був там самим затребуваним арештантом, оскільки за ці 20 днів тричі зустрічався з правозахисниками і один раз мене водили на розгляд моєї апеляційної скарги по відеоканалу.
Так от, за ці 20 днів ще двох моїх співкамерників (з 25-и) викликали на читання справи, одного возили на психіатричну експертизу, і одного викликали до адвоката. Ще один не витримав і написав при мені заяву на співпрацю зі слідством, через пару днів після цього його возили до слідчого. Все! Решта арештантів просто сиділи. Їх просто катували в'язницею.
Тому ви навряд чи здивуєтеся, що в розумінні арештантів судді, прокурори і слідчі це не люди, а нелюди - найбільш підлі мерзоти, що живуть в Росії".
Відділ моніторингу
"Останній Бастіон"
