Росіяни зупинили "Північний потік", повністю перекривши постачі газу ним до Європи. Ну що, дочекалися?..
Попри нашу шаблонну реакцію реагувати у стилі: «О, клас!», – на кожну інформацію про розрив зв'язків між РФ і ЄС, ця новина радше все ж не на користь Заходу короткостроково. Московія почала по-справжньому крутити вентиль перед "холодною зимою", якою алармісти вже лякають європейського споживача.
Спершу "Газпром", звісно ж, у рішенні про зупинку подачі газу посилався на якісь "технологічні несправності", однак уже за кілька днів росіяни почали говорити прямою мовою: для відновлення постачання газу варто зняти санкції. Ось так просто: і ніякі технологічні несправності чомусь тоді навіть не будуть заважати!
Побічно згадуємо і дрібніші російські провокації, на кшталт вибухів на газопроводах у РФ які нібито ставалися, коли росіянам було треба підкрутити ціну на газ вгору на світових ринках. Росіяни хотіли простого: запровадити ЄС у політичну взаємозалежність через енергетичну, нав'язуючи чи змінюючи конкретні рішення через фактор газу.
Європейці хотіли ще простішого: купувати газ для своєї промисловості та споживання, не плануючи змінювати будь-які рішення прийняті політично. У розрізі нових санкцій після 24.II.2022, абсолютно вигідним для Європи було і запровадити санкції проти РФ, і отримувати російський газ в обсягах, які важко швидко замінити, бо ніякі договори по "Північному потоку" не передбачали будь-яких змін у постачанні через політичні фактори.
Домовленості комерційні. Отже, ми вам платимо, а ви нам газ, а те що ми ввели проти вас санкції – так це не причина зупиняти постачання, бо на сам "Північний потік" їх ніхто не накладав.
І ось гра перевертається: росіяни прокладали трубу дном Балтійського моря, аби впливати на позицію ЄС і робити можливим фактор окупації та зниження підтримки України. А у підсумку ж газ із РФ став лише ще однією запорукою того що ЄС усе-таки пройде зиму не знімаючи санкцій.
Уточнимо, газ доводиться зупиняти, провокуючи скандал із Європою, яка буде навесні після зими із таким порушенням договору значно більш реалістичною і недоброю щодо росіян. Тим самим росіяни всілися на шпагаті над прірвою: і газ продають, але на ті євродолари купити нічого не можуть (бо санкції на ввезення майже усього до РФ), і вплинути політично ніяк не можуть.
А отже, йдуть на порушення домовленостей з ЄС по "Північному потокові", переконуючи що політична логіка у прокладці газогону таки була. Україна ледве не вистрибнула зі штанів, поки намагалася це довести Європі, водночас тепер росіяни самі доводять: так, Москва буде намагатися крутити вентиль як захоче в обхід угоди з ЄС.
Чому Джозеф Байден заявив про те, що РФ не планує оголошувати країною-спонсором тероризму? У цьому не варто шукати забагато зради.
Статус країни-спонсора тероризму вигадувався як явище значною мірою для обрізки торгівлі різним державам типу Сирії асадитів. У випадку з величезним донором ресурсів як РФ цього не так реалістично досягнути: і нафта, і газ із росії можуть продаватися, і це частково збігалося б з інтересами Заходу.
У разі ж повної відрізки РФ від продажу ресурсів, був би дуже швидкий і різкий стрибок цін на світових ринках – це допомогло б РФ значно більше, стимулюючи паніку бізнесових кіл і примушуючи приймати сценарій перемовин. Натомість ведмедя будуть доїдати по шматочках: це ж не Сирія Башара аль-Асада, чи Лівія Муамара Каддафі.
При цьому, думки про альтернативні джерела постачання для Європи уже помалу реалізуються: Емманюель Макрон веде з Алжиром перемовини сконцентровані значною мірою саме щодо газу. Росіяни хочуть зробити етап переходу більш шоковим, зриваючи стоп-кран.
Але заможний західний споживач у підсумку все-таки може платити більше, а ось не такі заможні споживачі із країн "третього світу" – постраждають від дефіциту енергоресурсів. Між іншим, ті самі країни на які РФ намагалася робити опору, протиставляючи їх Заходу.
Мета Заходу – не стільки закласти вхід до російських дверей цеглою. Радше залишити маленьке віконце, через яке росіяни будуть продавати свої ресурси без права змінювати західну політику.