На зламі Нойського і Гесперійського періодів більша частина води замерзла, ставши південною полярною шапкою. «Червона планета» зневоднилася.
Про це йдеться у науковій розвідці провідного дослідника Планетологічного інституту у США доктора Пітера Бюлера, передає медіаагенція «Останній Бастіон». Свої приголомшливі висновки оприлюднив на шпальтах галузевого видання Journal of Geophysical Research.
За його словами, одночасно з атмосфери почав виходити вуглекислий газ, знаменуючи цікаве явище: дуже багато річкових долин утворилися саме у вказану добу минулого. Планетолог припустив, що марсіанську рідину, яка могла бути Н2O, якийсь час «захищав» замерзлий вуглекислий газ.
«За моїми розрахунками, ось цей «сухий лід» накрив полярну шапку шаром завтовшки понад 600 метрів і фактично «укутав», ніби мороз сніжком. Таким чином, було перекрито вихід тепла із надр планети та ще й відбувався тиск крижано-сніжного покриву своєю вагою на кору Марса. Моделювання цього процесу показало, що у наслідок приблизно половина криги під таким масивом відтанула.
Тобто, було утворено великі приховані резервуари. Потім місцями ці води почали просочуватися на поверхню, потроху пробивати собі шлях, утворювати ріки довжиною тисячі кілометрів. А коли вони досягли Рівнини Аґрір (велетенська вм'ятина від падіння астероїда), у ній з'явилося озеро розміром із Середземне, яке надалі випарувалося», — стверджує Пітер Бюлер.
Натомість медіаагенція «Останній Бастіон» звертає увагу читачів на те, як науковці з'ясували, що у давнину Марс був придатним для життя. Нарешті отримано неспростовні докази про існування на «червоній планеті» органічних форм, схожі на земні.