Гомініди археологічних культур палеоліту, мезоліту та енеоліту вживали фрукти, рибу та м'ясо. Розшифрувати раціон допоміг ДНК-тест.
Приголомшливими результатами свого дослідження на шпальтах видання Nature поділилися науковці з Університету Ґьотеборґа. Команда археологів і антропологів використала в унікальному експерименті «жувальну гумку» із деревної смоли.
Як стверджують дослідники, її безпосередньо вживали підлітки на території Швеції (конкретний регіон не вказано — прим. ред.) понад 10 тисяч років тому. Це сприяло встановленню того, що ж їли люди за кам'яної доби.
Так, у раціон юнаків віком від 10 до 13 років входили — оленина, форель та горіхи, натомість підлітки 14-17 років вживали яблука, лохини, м'ясо качки та навіть лисиці (це дуже здивувало науковців — прим. ред.). Один зі зразків гумки вказував на наявність у людини пародонтиту.
«Шматки березової смоли зі слідами зубів знайшли ще 30 років тому поряд із кістками на археологічному об'єкті Гусебю Клев на північ від Ґьотеборґу. Він датований кам'яною добою на межі переходу з палеоліту у мезоліт. Мисливці-збирачі могли жувати смолу, щоби використовувати її як клей для виготовлення інструментів та зброї, але на те могли бути й медичні причини», — пояснюють науковці.
Тим часом, як уже повідомляла медіаагенція «Останній Бастіон», на скелястому платó у штаті Колорадо виявили дивні петрогліфи. Самобутні артефакти знаходяться на великій відстані один від одного, але утворюють спільну картину.