Археологи розкопали у селі Аска залишки довгого будинку середини VII — кінця X століття. Всередині споруди було 30 так званих ґульдгубберів.
Про невеликі артефакти із листового золота з рельєфними зображеннями доби вікінґів на шпальтах галузевого журналу Cambridge Antiquity повідомили шведські науковці. На думку дослідників, будівля цілком могла бути головною резиденцією місцевого вождя.
Зазначається, що під час розкопів археологи звернули увагу на земляну платформу розміром 65×40 метрів і висотою 3-4 метри, в яку впирається основна вулиця поселення Аска. Обстеживши цю височину за допомогою георадарного сканера, науковці виявили під ґрунтом залишки каркасно-стовпової споруди розміром 48×14 метрів, яка, на їхню думку, була великою залою та найбільшою відомою спорудою регіону того часу.
Традиційні довгі будинки складалися із трьох частин — центрального приміщення з вогнищем та двох бічних, які були стійлами для тварин. Основні зали часто використовували для урочистостей та пишних бенкетів, про що свідчать знайдені ґульдгуббери.
«Подібні артефакти відомі по всій Скандинавії, проте більшу частину з них знайшли у Данії. Крім того, радіовуглецевий аналіз знахідок дозволив зробити висновок, що споруда на цьому місці існувала приблизно з 650 до 990 року, про що додатково свідчать кістки людей та залишки зерен», — прокоментували своє дослідження шведські науковці.
Як раніше вже повідомляла медіаагенція «Останній Бастіон», славнозвісний «шлях із варягів у греки» збагатив чимало середньовічних держав. Найбільший зиск тоді мали Хазарія, Русь, Візантія і Арабський халіфат.